Соціальна структура: елементи соціальної структури. Основні елементи соціальної структури суспільства

Підходячи до вивчення соціальної структури та її елементів, слід пам`ятати про певну обмеженість даних знань. Так, на думку Б. Рассела, дослідження структури об`єкта є недостатнім для його повного пізнання. Навіть при повному аналізі структури ми маємо справу тільки з характером окремих частин єдиного цілого і характером відносин між ними. При цьому ми неминуче випускаємо з уваги характер відносин даного об`єкта з іншими об`єктами, які не є складовими елементами його структури. Соціальна структура, елементи соціальної структури - дані категорії не є кінцевими, самозамикающіміся функціональними одиницями. Навпаки, їх повноцінне функціонування визначається зв`язками з іншими структурами людського буття.

Основні поняття

Поняття структури в широкому сенсі даного слова означає сукупність функціонально залежних елементів і зв`язків між ними, що утворюють внутрішню будову об`єкта.

У свою чергу, соціальна структура утворена впорядкованої сукупністю взаємодіючих, зв`язаних між собою соціальних груп, інститутів і відносин між ними, внутрішнім пристроєм суспільства (соціальної групи). Таким чином, суспільство є основним смисловим центром, визначальним поняття «соціальна структура».

Елементи соціальної структури і характер зв`язків між ними

Структура об`єкта характеризується складом елементів, порядком їх розташування, характером залежності один від одного. Зв`язки між ними можуть мати позитивний, негативний, а також нейтральний характер. У першому випадку мова йде про підвищення рівня організації структури за рахунок даних зв`язків, у другому має місце зниження організованості, у третьому - зв`язку не роблять впливу на рівень організації в структурі.

Основні елементи соціальної структури суспільства можна розділити на три великі групи:

• індивіди;
• соціальні спільності;
• соціальні інститути.

  

Біологічна сутність індивіда

Людина, що розглядається в якості одиничного природного істоти, представника виду Homo sapiens, визначається як індивід.

Б.Г. Ананьїв виділяє дві групи властивостей, які характеризують індивіда - первинні та вторинні.

Первинні властивості увазі наявність:

• вікових особливостей (відповідають конкретній віком);
• статевого диморфізму (статева приналежність);
• індивідуально типових характеристик (нейродинамические властивості мозку, специфіка функціональної геометрії великих півкуль, конституціональні особливості).

У сукупності первинні властивості індивіда визначають його вторинні властивості:

• динаміка психофізіологічних функцій;
• структура органічних потреб.

Таким чином, мова в даному випадку йде про біологічну суть індивіда.

Суспільна сутність індивіда. Поняття особистості

В інших випадках поняття індивіда використовується для представлення його в якості соціальної істоти - представника людського суспільства. При цьому його біологічна сутність також не виключається.

Проте коли необхідно підкреслити суспільну сутність людини, поняття індивіда частіше замінюється поняттям «особистість». Особистість характеризує суб`єкта соціальних відносин і свідомої діяльності. В інших трактуваннях дане поняття використовується для позначення системного властивості індивіда, який формується у спільній діяльності і спілкуванні.

Існує безліч визначень, котрі тлумачать поняття особистості з тієї чи іншої сторони, проте у всіх них ключовим моментом є соціальна характеристика людини, виступаючого елементом соціальної структури суспільства. Чи є в даному випадку біологічна сутність індивіда менш значущою, ніж громадська - питання неоднозначне, що вимагає розгляду з урахуванням специфіки конкретної ситуації.

Поняття соціальної спільності

Дане поняття являє собою відносно стійку сукупність людей, для яких характерні відносно подібні умови і спосіб життя, а також інтереси.

Виділяють два основних типи соціальних спільнот:

• статистичні;
• реальні.

У першому випадку мова йде про номінальних групах, уживаних в якості соціальних категорій, в другому - про реально функціонуючих в суспільстві. У свою чергу, реальні соціальні спільності можуть бути 3 видів:

• масові;
• групові (малі / великі соціальні групи).

Так, відомості про прописку, демографічні дані, що надаються жителями певного міста, є прикладом статистичної соціальної спільності. З іншого боку, якщо мова йде про умови існування тієї чи іншої категорії громадян в дійсності, ми можемо говорити про реальну соціальної спільності.

До масових соціальним спільнотам прийнято відносити формально не пов`язаних один з одним людей, але об`єднаних в певну сукупність на основі деяких поведінкових характеристик.

Класифікація соціальних груп

До соціальним групам прийнято відносити сукупність взаємодіючих один з одним людей, що відчувають свою взаємозв`язок і сприйманих іншими в якості певної спільноти.

Групові соціальні спільності включають в себе великі і малі групи. Прикладами перших є:

• етнічні спільності (народності, племена, нації, раси);
• соціально-демографічні (статево характеристики);
• соціально-територіальні (проживають тривалий час на одній і тій же території, що мають відносно схожий спосіб життя по відношенню один до одного);
• соціальні класи / верстви (страти) суспільства (загальні соціальні функції щодо громадського поділу праці, спільні соціальні ознаки).

Поділ суспільства за класовою ознакою має в своїй основі критерій ставлення групи до власності на засоби виробництва, а також характер привласнення благ. Класи відрізняються загальними соціально-економічними та психологічними характеристиками, ціннісними орієнтаціями, власним «кодексом» поведінки.

Класифікація за стратам (соціальним верствам) здійснюється виходячи з особливостей способу життя та праці членів суспільства. Страти є проміжними (перехідними) соціальними групами, що не відрізняються яскраво вираженим специфічним ставленням до засобів виробництва (на відміну від класу).

Первинні і вторинні соціальні групи

До первинних соціальним групам прийнято відносити невеликі за чисельністю сукупності людей, що вступають у безпосередню взаємодію один з одним, відповідно до індивідуальними особливостями учасників даного спілкування. Таким елементом соціальної структури є насамперед сім`я. Також сюди можна віднести клуби за інтересами, спортивні команди та ін. Відносини всередині таких колективів, як правило, неформальні, певною мірою інтимні. Первинні групи виступають як сполучна ланка між особистістю та суспільством, відносини між якими визначає соціальна структура.

Елементи соціальної структури, вторинні соціальні групи відрізняються великим об`ємом, ніж первинні, і більш формальним, безособистісним взаємодією між учасниками. Пріоритетними в даних групах є можливості учасників групи виконувати певні суспільні функції і досягати відповідних цілей. Що ж стосується індивідуальних особливостей учасників, то вони відсуваються на другий план. До таких груп можна віднести, наприклад, робочий колектив.

Соціальні інститути

Ще одним значущим елементом соціальної структури суспільства є соціальний інститут. До даної спільності відносять стійкі, історично сформовані форми організації спільної діяльності індивідів. До таких можуть ставитися, власне, інститут держави, освіти, сім`ї та ін. Завдання будь-якого соціального інституту - реалізація певної соціальної потреби суспільства. У разі коли дана потреба стає неактуальною, інститут припиняє своє функціонування або залишається в якості традиції. Так, наприклад, в радянський період правління в Росії релігійний інститут зазнав істотних змін і практично перестав функціонувати як повноцінний соціальний інститут. У теперішній же час він відновив свій статус в повній мірі і вільно функціонує, поряд з іншими соціальними інститутами.

Виділяють такі види соціальних інститутів:

• політичні;
• економічні;
• освітні;
• релігійні;
• сімейні.

Всі соціальні інститути як елементи соціальної структури суспільства мають власну ідеологію, систему норм і правил, а також систему соціального контролю за виконанням даних правил.

Незважаючи на певну схожість, соціальний інститут і соціальна група як основні елементи соціальної структури не є тотожними поняттями, хоча і можуть описувати одну і ту ж соціальну спільність людей. Соціальний інститут спрямований на формування відносин певного виду між людьми за рахунок інституційних норм. З допомогою ж даних норм індивіди, у свою чергу, утворюють соціальні групи. При цьому діяльність кожного соціального інституту спрямована на безліч різних соціальних груп, що визначають в суспільстві відповідне інституційне поведінку.

Таким чином, соціальна структура, елементи соціальної структури визначаються складною системою зв`язків, починаючи з рівня окремих індивідів і закінчуючи великими соціальними групами. При цьому важливу роль відіграють не тільки знеособлені суспільні зв`язки, а й неформальні, характерні для референтних груп.