Звільнення вени 13 квітня 1945 року. Штурм вени

Австрія та Угорщина - це ті країни, які хоч і здаються дуже схожими, але багато в чому відрізняються один від одного. Це стосується і менталітету. Так, після прибуття в Угорщину Червону Армію Світського Союзу прийняли вкрай холодно, вороже, тоді як австрійці поставилися нейтрально і навіть лояльно до військових.

Одного загальної думки з приводу підготовки та проведення операції немає досі. Це пояснюється суперництвом радянської ідеології та австрійської нейтральності, профашистськими поглядами і здоровим глуздом. Тим не менш, звільнення Відня - тема цікава, захоплююча і викликає трепет перед міццю солдатів і незгасним патріотизмом. Особливо враховуючи той факт, що звільнити австрійську столицю вдалося не тільки дуже швидко, але і з мінімальними людськими втратами.

Підготовка до операції

До 1945 му році обидві ворогуючі сторони вже були виснажені: морально і фізично - солдати і тиловики, економічно - кожна країна, що брала участь у цій кривавій боротьбі. Прилив нової енергії з`явився, коли було провалено німецький контрнаступ біля озера Балатон. Сили Червоної Армії буквально вклинилися в оборону фашистів, що змусило німців стрімко вживати заходів щодо усунення такої «пробоїни».

Головна небезпека для них полягала в тому, що закріпило радянські війська на новому рубежі, про захоплення Угорщини можна було б надовго забути. А якщо буде втрачена ця країна, Австрія теж скоро буде під контролем росіян.

У цей час перед бійцями 2-го і 3-го Українських фронтів виникає завдання - розбити німців в районі озера Балатон не пізніше, ніж 16-го березня.

Тоді ж сили третього УФ повинні були завдати нищівного удару по противнику і вже до 15-го квітня вийти на лінію Тульн, Санкт-Пельтен, Ной-Ленґбі.

Ресурси настання

Так як на звільнення Відня покладалися великі надії не тільки командування, але і простих солдатів, то підготовку до операції почали негайно. Основний удар мали завдати бійці Третього Українського Фронту. Пригнічені, з безліччю втрат серед людей і техніки, вони знайшли в собі сили для підготовки до наступу.

Поповнення бойовими машинами відбувалося не тільки за рахунок надходження нових екземплярів, але також завдяки солдатам, які відновлювали зброю в міру можливості.

На момент, коли починалася операція по звільненню Відня, в арсеналі 3-го Українського Фронту знаходилися:

• 18 стрілецьких дивізій;
• близько двохсот танків і САУ (самохідно-артилерійські установки);
• майже 4000 гармат і мінометів.

Загальна оцінка операції

Як вже говорилося, однозначно говорити про легкість або складності дій ми не можемо. З одного боку, звільнення Відня 1945 року - це одна з найшвидших і яскравих операцій. З іншого боку, це істотні людські та матеріальні втрати. Говорити про те, що захоплення столиці Австрії пройшов просто, можна тільки зі знижкою на те, що більшість інших штурмів було пов`язано зі значно більшими людськими втратами.

Практично миттєве звільнення Відня - це також і результат досвідченості радянських військових, оскільки у них вже були напрацьовані успішні схеми захоплення.

Не варто забувати і про особливу піднесеності настрою наших солдатів, що теж зіграло чималу роль в успішному вирішенні боротьби за столицю Австрії. Бійці відчували як перемогу, так і смертельну втому. Але розуміння того, що кожен крок вперед - це напрямок до швидкого повернення додому, піднімало дух.

Завдання до настання

Звільнення Відня, по суті, бере свій початок ще з лютого, коли почав розроблятися варіант зачистки Угорщини і потім вигнання фашистів з Відня. Точний план був готовий до середини березня, а вже 26-го числа цього ж місяця перед радянською наступальної угрупованням (російські та румунські солдати) було поставлено завдання - атакувати і зайняти рубіж Веши-Позба.

До вечора того дня операція була виконана тільки частково. У запеклих боях наша армія зазнала багато втрат, проте навіть з настанням темряви вогонь не припиняли. Вже наступного дня супротивника вдалося витіснити за річку Нітра.

Сили Червоної Армії

Поступове просування тривало до 5-го квітня (саме в цей день почалося звільнення Відня радянськими військами). О 7.00 ранку цього дня стартувало наступ на Братиславу. У ньому взяли участь 25-й стрілецький корпус Червоної Армії, 27-а гвардійська танкова бригада, а також 2-й румунський танковий полк. Після виснажливого бою Братислава була взята вже до кінця дня.

Паралельно радянсько-румунські війська почали форсувати річку Мораву, проте, на відміну від взяття міста, завдання не було виконано в такий же термін. До 8-го квітня на цьому фронті велися бої місцевого значення, що заважало відносно спокійного переправленими на інший берег. Вже 9-го квітня форсування було закінчено. У 3:00 дня наші війська змогли переправитися на інший берег. Військові були зібрані в Цверндорфе, щоб трохи пізніше з`єднатися з окремими частинами 4-ї гвардійської вдд.

Сюди ж було перекинуто 10 танків Т-34, 5 літаків СУ-76 і румунські САУ і 15 танків.

Сили для оборони столиці Австрії

Силам Червоної Армії протистояла досить потужна німецьке угруповання. Так, звільнення Відня 1945 року став би можливим за умови перемоги над:

• 8 танковими і 1 піхотної дивізіями;
• 15 піхотними батальйонами для фольксштурма (піша атака);
• всім складом столичної військової школи;
• поліцією, з якої створили 4 полку (це понад 6000 осіб).

Крім того, не варто забувати і про перевагу на фашистській стороні завдяки природним ресурсам. Захід міста був прикритий горами, східна і північна сторона омивалися практично непереборною Дунаєм, а південь німці зміцнили протитанковими ровами, різними фортифікаційними спорудами, дотами, окопами, дзотами.

Сама Відень був буквально напхана прихованим в руїнах зброєю, вулиці перегороджували барикадами, а старовинні будівлі служили своєрідними бастіонами.

План захоплення

Об`єктивно оцінюючи ситуацію і розуміючи, що звільнення Відня радянськими військами буде далеко не найлегшим, Ф. І. Толбухін планує направити удари з 3-х сторін, тим самим створивши паніку серед командування через несподіванки. Три крила атаки повинні були виглядати наступним чином:

1. 4-а гвардійська армія разом з 1-м гвардійським корпусом били по південному сходу.
2. На південно-західну сторону нападали б 6-а гвардійська армія разом з 18-м ТК.
3. Захід, як єдиний шлях відходу, відрізали інші сили.

Таким чином, природний захист перетворилася б на смертельну пастку.

Варто відзначити також і ставлення радянських військових до цінностей міста: планувалося мінімізувати руйнування в столиці.

План був затверджений моментально. Захоплення позиції і очистка міста відбулися б блискавично, якби не найсильніший опір.

Перша половина настання

5-го числа стартувала операція, яка тривала до 13 квітня. Звільнення Відня проте закінчилося відносно швидко і без катастрофічних людських втрат, проте прогулянкою такі бої теж назвати не можна.

Перший день не приніс Червоної Армії успіху в діях через лютого опору німецьких сил. Навіть не дивлячись на активні наступу радянських військ, просування залишалося мізерним. Фашисти розуміли, що бігти їм нікуди і билися до останнього.

6-е квітня відзначено запеклими боями біля міста, на його підступах. У цей день Радянської Армії вдалося пройти більше, а до вечора навіть дістатися до західних і південних околиць, потім опинитися у віденських передмістях.

Інше крило вчинила обхід уздовж Альп і зайшло до західних підступам, а потім до Дунаю.

Такі дії призвели до того, що вороже угруповання була оточена.

Захоплення міста

Звільнення Відня від фашистів переходить в активну фазу вже з вечора 7-го квітня, коли праве крило третього УФ захоплює Прессбаум і рухається далі в трьох напрямках: захід, схід і північ.

З 9-го числа починається найкривавіша частина захоплення. Особливе опір чинять німці близько Імперського моста, оскільки його взяття означало б повне оточення. Кінець п`ятого дня операції був відзначений успіхом Червоної Армії - угруповання агресора опинилася в кільці, хоча центральні підрозділи все ще намагалися боротися і протидіяти.

11-го квітня починається форсування Дунайського каналу, а також останні бої, звільнення Відня від фашистів добігає кінця.

Щоб справитися з ворогом було простіше, гарнізон німців був розбитий на чотири частини, а потім знешкоджений.

Починається зачистка міста, яка триває до обіду 13 квітня. Саме цього числа і святкується День визволення Відня.

Ставлення до місцевих жителів і місту

Командування Радянської Армії проявило повагу до історії та культури австрійської столиці. Підтвердженням тому - звернення до жителів Відня із закликом допомогти Червоної Армії. Суть такої підмоги полягала в тому, що городян попросили просто не виходити з будинків, не даючи німцям валити будівлі і знищувати пам`ятники. Такі слова були прийняті на ура.

Насправді, це був тактичний хід, суть якого: хочеш щоб тобі допомагали - врятуй людині дорогу серцю річ. Після такої заяви спочатку нейтральне ставлення австрійців змінюється в кращу сторону, і тому починається активна співпраця.

Перемога в цьому місті стала символічною, адже перші захоплена фашистами країна - Австрія. В рамках всієї війни ця подія стала початком кінця для гітлерівської Німеччини.

Перемога Союзу

Перше, що варто відзначити, говорячи про підсумки - це знищення великого угруповання вермахту, але, крім цього, не можна не сказати і про те, що в ході підготовки до операції була повністю звільнена Угорщина, чому посприяли бійці 2-го і 3-го Українських фронтів. Кожен учасник отримав медаль за визволення Відня.

Потім були зайняті східні райони країни і столиця.

Також був відкритий шлях на Прагу, що дало можливість максимально швидко просуватися далі.

Збережено культурну та історичну спадщину одній з наймальовничіших столиць Європи, а також покладено початок відновленню Відня.

Австрійський народ був буквально жебраком після грабежу, бомбардувань і руйнувань, тому в тому ж 1945-му році було прийнято тверде рішення надати продовольчу допомогу населенню.

Втрати для фашистської Німеччини

Що стосується втрат для Берліна, так це втрата контролю над найбільшим індустріальним центром Західної Європи - Віденським промисловим районом, а також програна битва за Надьканіжское нафтове родовище. Без нього довколишні заводи з виробництва палива залишилися без сировини. Таким чином, німецька техніка втратила мобільність, і командування було змушене відкликати її вглиб завойованих територій, що дозволило радянським військам швидко просуватися вперед. Опір чинили тільки піхотні з`єднання, які не могли дати серйозну відсіч противнику, перебуваючи під артилерійськими обстрілами.

Виникає пряма загроза розгрому Німеччини, і, як наслідок, капітуляції фашистських військ.

Поведінка німецького командування було позбавлене честі та гідності. Солдати показали себе, як натовп варварів і вандалів, які знищували найкрасивіші і великі собори міста, а також спробували підірвати максимальну кількість пам`ятників. А залишаючи місто, вони замінували Імперський міст.

Пам`ять і святкування

Починаючи з 1945-го року у Відні щорічно +13-го квітня святкується День визволення міста від німецьких загарбників. На одній з вулиць заснований Музей звільнення Відня.

А в день, коли місто покинули вороги, в Москві були дані 24 залпу із трьохсот гармат. Через час, було прийнято рішення заснувати нову нагороду для учасників цих подій - медаль «За визволення Відня».

Сьогодні, крім музею, про ці запеклих боях нагадує пам`ятник полеглим воїнам на площі Шварценбергплац, який був встановлений в тому ж 1945 році в самому початку відбудови міста й усієї країни. Він зроблений у вигляді рівно стоїть бійця. В одній руці солдатів тримає прапор, іншу поклав на щит у вигляді герба СРСР. Деякі деталі сучасні майстри пофарбували в жовтий колір.

В ознаменування цієї перемоги 50 бойовим з`єднанням, які відзначилися в битві за Відень, привласнили почесне найменування "Віденські".