Балатонська операція (1945 рік). 70 років балатонська операція

Фінал Другої світової війни був вирішений вже після Сталінградської битви, коли ціною неймовірних зусиль Радянської Армії вдалося не тільки відкинути фашистів з наступальних позицій, але і взяти в полон шосту армію супротивника, якою командував Фрідріх Паулюс. І хоча залишалося ще більше двох років до перемоги і належало ще чимало великих битв, це битва вчинила перелом у війні. Останньою великою битвою найстрашнішої війни в історії людства стала балатонська операція. У ході її велися бої біля озера Балатон. Січень - березень 1945 остаточно визначили фінал Вермахту.

Співвідношення сил

Взимку 1945 року війська антигітлерівської коаліції вели успішні наступальні операції, створивши реальну загрозу Берліну. Гітлер, відчуваючи реальний перевага сил не в свою користь, зважився на останнє в його військовій кар`єрі і «переможному марші» через всю Європу на Схід наступ проти радянських сил, вже об`єднаних з другим фронтом.

З боку Червоної Армії головний удар тримали частини третя Українського фронту під управлінням маршала Федора Толбухіна. Підтримку надавали з боку Болгарії Перша болгарська армія, з боку Югославії - Третя югославська армія.

Наступ здійснювали сили групи армій «Південь», укріплені армійським корпусом і четвертим повітряним флотом. Крім цього з боку фашистів виступала Угорщина, представлена Третьою угорською армією.

Мети Гітлера

Балатонська операція, що розгорнулася на території західної Угорщини, була обумовлена цілком практичними цілями. Навіть в умовах того, що під прямою загрозою вже знаходився Берлін, контрудар Гітлер вирішив організувати саме в Угорщині. Ставка планувала відкинути своїх супротивників за Дунай. Таким чином, очікувалося, що в ході операції з-під удару будуть виведені Відень і південь Німеччини. Проте була й інша причина. Саме тут знаходилися ключові для гітлерівців нафтові родовища. Втрата цих ресурсів для фашистської армії означала знекровлення бронетанкових і повітряних військ.

Операція, яка носила кодову назву «Весняне пробудження», була розрахована на три удари, метою яких було розділити оборону третіх Українського фронту, а потім і знищити ворога.

Розкриття німецьких планів

Групування танкових сил фашистів на заході Угорщини радянськими розвідниками було виявлено ще в лютому. Трохи пізніше розвідка добула відомості, що розкривають плани противника про підготовлювану наступальної операції. Завдяки отриманим даним була ретельно розроблена і підготовлена балатонська операція. Завдання, поставлене перед командуванням другого і третього Українського фронту ставкою Верховного головнокомандування, зводилася до знищення угруповань фашистських військ. Саме тому, що розвідниками був здійснений перехоплення, балатонська операція обернулася Гітлеру ще одним цвяхом у труну його світової влади.

Паралельно радянське військове керівництво продовжувало підготовку до Віденської наступальної операції.

Підготовка операції

Балатонська операція будувалася з урахуванням досвіду битви на Курській дузі. Зокрема, була ретельно розроблена протитанкова оборона, були підготовлені укриття для людей і техніки, дороги обладнали з тим розрахунком, щоб надати можливості для маневрування, крім того, на особливо небезпечних ділянках максимально ущільнили артилерію - в деяких напрямках щільність була доведена до 60 - 70 одиниць техніки на один кілометр.

Матеріально-технічна частина знаходилася під особливим контролем в ході підготовки. Успіх багато в чому залежав від того, наскільки налагодженим буде забезпечення фронту паливом і боєприпасами. Доставка вантажів, розташованих на східному березі Дунаю, ускладнювалася і німецькими авіаційними нальотами, і започаткованим льодоходом. Тому було прийнято рішення встановити бензопровід і підвісні канатні дороги.

Хід бойових дій

Німецькі війська почали операцію в ніч на шосте березня. Протягом декількох годин німецьким підрозділам вдалося захопити два плацдарми і просунутися на вісім кілометром по протяжності фронту. Для зміцнення оборонних позицій радянським командуванням було вирішено направити резервний стрілецький полк. Близько дев`ятої ранку противник завдав свій головний удар, який розвертався на території між озерами Балатон і Веленце. За допомогою потужних атак танковими силами йому вдалося до вечора зайняти опорні позиції, пройшовши вглиб оборони на чотири кілометри.

Наступного дня противник продовжив масованими атаками вживати безперервні спроби прорвати радянську оборону. Маневрування частин Червоної Армії не дозволила пройти фашистським військам далі семи кілометрів углиб своєї тактичної зони. Авіація в Балатонськой оборонної операції стикалася з низкою труднощів, викликаних природними явищами, а саме нерідко спускалися непроникними туманами.

Битва в цілому тривало десять днів. За цей час фашистам вдалося просунутися максимум на 30 кілометрів. Битва відрізнялася неймовірною насиченістю за кількістю техніки (зі звітів випливає, що на один кілометр фронту припадало до 60 танків), а також за кількістю бойового часу: німці вели наступ практично цілодобово, використовуючи прилади нічного бачення. Однак прорватися до Дунаю фашистським солдатам так і не вдалося. Втрати виявилися занадто великими, і німецькому командуванню нічого не залишалося робити, як згорнути наступ. Операція завершилася 15 березня. А Радянська Армія практично без перепочинку розпочала наступальну операцію на Відень.

Підсумки битви

Втрати однієї з рубіжних битв обчислювалися десятками тисяч. За даними радянської сторони, Червона Армія втратила близько 33 тис. Осіб, з яких близько 8,5 тис. Загиблими. Втрати німецької сторони склали більше 40 тис. Чоловік, а також 800 одиниць різної важкої техніки і більше 200 літаків.

З самого початку 1945 (балатонська операція в тому числі) демонстрував невичерпну спрагу до Перемоги народу, що постраждав від фашистських загарбників в найбільшою мірою. На наше щастя, ці страшні дні залишилися позаду, але пам`ять про подвиги батьків і дідів живе в серцях і душах людей і донині. Цього року виповнилося 70 років Балатонськой оборонної операції - запеклої і лютою боротьбі на останніх рубежах. Техніка, яка брала участь в ній і залишилася в більш-менш цілому стані, тепер виставлена в якості експонатів в Центральному музеї бронетанкового озброєння і техніки в Московській області.