Знамениті полководці росії

За весь період існування людства відбулося безліч воєн, що кардинально змінили хід історії. Чимало їх було і на території нашої країни. Успіх будь-яких бойових дій цілком залежав від досвіду і вправності військових начальників. Хто ж вони, великі полководці і флотоводці Росії, що принесли своїй Вітчизні перемоги в нелегких битвах? Представляємо вам найяскравіших вітчизняних воєначальників, починаючи з часів Давньоруської держави і закінчуючи Великою Вітчизняною війною.

Святослав Ігоревич

Знамениті полководці Росії - це не тільки наші сучасники. Були вони і в період існування Русі. Найяскравішим воєначальником того часу історики називають Київського князя Святослава. Він зійшов на трон в 945 р, відразу після смерті батька свого Ігоря. Так як Святослав був ще недостатньо дорослим, щоб керувати державою (йому на момент престолонаслідування виповнилося всього 3 роки), регентом при ньому стала його мати Ольга. Цій героїчній жінці довелося очолювати Давньоруська держава і після того, як її син підріс. Причина полягала в його нескінченних військових походах, через які він практично не бував у Києві.

Самостійно правити своїми землями Святослав почав тільки в 964 році, але і після цього він не припинив завойовницькі походи. У 965 р йому вдалося розгромити Хозарський каганат і приєднати ряд завойованих територій до Стародавньої Русі. Святослав провів ряд походів на Болгарію (968-969), захоплюючи по черзі її міста. Зупинився він лише після того, як захопив Переяславець. У цей болгарське місто князь планував перенести столицю Русі і розширити свої володіння до Дунаю, але через набіги на київські землі печенігів він змушений був повернутися з військом додому. У 970-971 роках російські війська на чолі зі Святославом воювали за болгарські території з претендувала на них Візантією. Розгромити могутнього супротивника князю не вдалося. Результатом цієї боротьби стало укладення між Руссю і Візантією вигідних військово-торговельних угод. Невідомо, скільки завойовницьких походів встиг провести ще Святослав Ігоревич, якби в 972 р він не загинув у битві з печенігами.

Олександр Невський

Видатні полководці Росії були і в період феодальної роздробленості Русі. До таких політичним діячам слід віднести Олександра Невського. Будучи князем Новгородським, Володимирським та Київським, він увійшов в історію як талановитий воєначальник, який очолив народ у боротьбі з претендують на північно-західні території Русі шведами та німцями. У 1240 р, незважаючи на переважання в силах противника, він здобув блискучу перемогу на Неві, завдавши нищівного удару шведської армії. У 1242 р розбив німців на Чудському озері. Заслуги Олександра Невського не тільки у військових перемогах, але й у дипломатичних здібностях. Шляхом переговорів з правителями Золотої Орди йому вдалося домогтися звільнення російської армії від участі у війнах, що проводяться татарськими ханами. Після смерті Невський був канонізований православною церквою. Вважається покровителем російських воїнів.

Дмитро Донський

Продовжуючи говорити про те, хто найзнаменитіші полководці Росії, необхідно згадати про легендарного Дмитра Донського. Князь Московський і Володимирський увійшов в історію як людина, що поклала початок звільненню російських земель від татаро-монгольського ярма. Статут терпіти свавілля золотоординського правителя Мамая, Донський з військом виступив проти нього. Вирішальна битва відбулася на Куликовому полі в вересня 1380. Війська Дмитра Донського в 2 рази поступалися за чисельністю армії противника. Незважаючи на нерівність сил, великому полководцеві вдалося розбити ворога, практично повністю знищивши його численні полки. Розгром армії Мамая не тільки прискорив момент звільнення російських земель від золотоординської залежності, але і сприяв посиленню Московського князівства. Як і Невський, Донський після смерті був канонізований православною церквою.

Михайло Голіцин

Відомі полководці Росії жили і за часів імператора Петра I. Одним з найбільш видатних воєначальників цієї епохи був князь Михайло Голіцин, який прославився в 21-річної Північної війни зі шведами. Він дослужився до звання генерал-фельдмаршала. Відзначився під час взяття в 1702 р російськими військами шведської фортеці Нотебург. Був командувачем гвардією під час Полтавської битви 1709 р, в результаті якої шведам зазнали нищівної поразки. Після битви разом з А. Меншиковим переслідував відступаючі війська противника і змусив їх скласти зброю.

У 1714 р російська армія під командуванням Голіцина завдала удару по шведській піхоті біля фінської села Лаппола (Напо). Ця перемога мала важливе стратегічне значення в ході Північної війни. Шведи були витіснені з Фінляндії, а Росія заволоділа плацдармом для подальшого наступу. Відзначився Голіцин і в морській битві при острові Гренгаме (1720 г.), що поклала край тривалій і кровопролитної Північній війні. Командуючи російським флотом, він змусив шведів відступити. Після цього на Балтійському морі було встановлено російський вплив.

Федір Ушаков

Не тільки кращі полководці Росії прославляли свою країну. Флотоводці робили це нітрохи не гірше командувачів сухопутними силами. Таким був адмірал Федір Ушаков, якого за численні перемоги православна церква зарахувала до лику святих. Брав участь у російсько-турецькій війні (1787-1791). Очолював морські битви біля Фідонісі, Тендри, Калиакрии, Керчі, керував осадженням острова Корфу. У 1790-1792 роках командував Чорноморським флотом. За свою військову кар`єру Ушаков провів 43 битви. Ні в одній з них він не отримав ураження. У боях зумів зберегти всі довірені йому кораблі.

Олександр Суворов

На весь світ прославилися деякі полководці Росії. Суворов належить до їх числа. Будучи генералісимусом морських і сухопутних військ, а також кавалером всіх існуючих в Російській імперії військових орденів, він залишив помітний слід в історії своєї країни. Проявив себе в якості талановитого воєначальника в двох російсько-турецьких війнах, італійською та швейцарському походах. Командував в 1787 р Кінбурнської баталією, в 1789 р - битвами під Фокшанами і Римником. Очолив штурм Ізмаїла (+1790) і Праги (1794). За свою військову кар`єру здобув перемоги більш ніж в 60 битвах і не програв у жодному бої. Разом з російською армією пройшов до Берліна, Варшави та Альп. Залишив після себе книгу «Наука перемагати», де виклав тактику успішного ведення війни.

Михайло Кутузов

Якщо запитати про те, хто знамениті полководці Росії, багато людей відразу ж згадують про Кутузова. І це не дивно, адже за особливі заслуги цієї людини нагородили орденом Святого Георгія - вищою військовою нагородою Російської імперії. Носив звання генерал-фельдмаршала. Практично вся життя Кутузова пройшла в битвах. Є героєм двох російсько-турецьких воєн. У 1774 р, у битві під Алуштою, був поранений в скроню, в результаті чого втратив праве око. Після тривалого лікування був призначений на посаду генерал-губернатора Кримського півострова. У 1788 р отримав друге серйозне поранення в голову. У 1790 р успішно керував штурмом Ізмаїла, де проявив себе як безстрашний полководець. У 1805 р відправився в Австрію командувати військами, виступаючими проти Наполеона. У цьому ж році взяв участь у Аустерліцком битві.

У 1812 р Кутузова призначили головнокомандувачем російськими військами у Вітчизняній війні з Наполеоном. Провів грандіозне Бородінський бій, після чого на військовій раді, що відбувся у Філях, змушений був прийняти рішення про виведення російської армії з Москви. У результаті контрнаступу війська під командуванням Кутузова змогли відкинути ворога зі своєї території. Вважалася найсильнішою в Європі французька армія зазнала величезних людських втрат.

Полководницький талант Кутузова забезпечив нашій країні стратегічну перемогу над Наполеоном, а йому самому приніс всесвітню славу. Хоч воєначальник і не підтримував ідею переслідування французів в Європі, саме його призначили головнокомандувачем об`єднаних російських і прусських сил. Але хвороба не дозволила Кутузову дати чергову битву: у квітні 1813 він, дійшовши з військами до Пруссії, застудився і помер.

Полководці у війні з фашистською Німеччиною

Велика Вітчизняна війна відкрила світові імена талановитих радянських воєначальників. Видатні полководці Росії доклали багато сил до розгрому гітлерівської Німеччини та знищенню фашизму на європейських землях. Відважних командувачів фронтами на території СРСР було чимало. Завдяки своїй майстерності і героїзму вони змогли гідно виступити проти відмінно підготовлених і озброєних за останнім словом техніки німецьких загарбників. Пропонуємо познайомитися з двома найбільшими полководцями - І. Конєвим і Г. Жуковим.

Іван Конєв

Одним з тих, кому наша держава зобов`язана перемогою, був легендарний маршал і двічі герой СРСР Іван Конєв. Почав участь у війні радянський полководець на посаді командира 19-ї армії Північно-Кавказького округу. Під час Смоленської битви (1941 р) Конєву вдалося уникнути полону і вивести з оточення ворога управління армії і зв`язковий полк. Після цього полководець командував Західним, Північно-Західним, Калінінським, Степовим, Першим і Другим Українськими фронтами. Брав участь у битві за Москву, керував Калінінському операціями (оборонної та наступальної). У 1942 р Конєв очолив (разом з Жуковим) першу і другу Ржевско-Сичевський, а взимку 1943 - Жіздрінскій операції.

Через переваги сил противника багато битви, проведені полководцем до середини 1943 р для Радянської Армії були невдалими. Але ситуація кардинально змінилася після перемоги над ворогом у битві на Курській дузі (липень-серпень 1943). Після цього війська під керівництвом Конєва провели ряд наступальних операцій (Полтавсько-Кременчуцьку, П`ятихатський, Знам`янську, Кіровоградську, Львівсько-Сандомірськую), в результаті яких від нацистів була очищена більша частина території України. В січні 1945 р Перший Український фронт під командуванням Конєва разом із союзниками почав Вісло-Одерську операцію, звільнив від фашистів Краків і концтабір Освенцим. Навесні 1945 року війська маршала дійшли до Берліна, а сам він особисто брав участь у його штурмі.

Георгій Жуков

Найбільший полководець, чотири рази Герой СРСР, володар безлічі вітчизняних і зарубіжних військових нагород, Георгій Жуков був воістину легендарною особистістю. У молодості він брав участь у Першій світовій та Громадянської війнах, битві на Халхін-Голі. До моменту вторгнення Гітлера на територію Радянського Союзу Жуков був призначений керівництвом країни на посаді заступника наркома оборони і начальника Генерального штабу.

У роки Великої Вітчизняної війни очолював війська Ленінградського, Резервного і Першого Білоруського фронтів. Брав участь у битві за Москву, Сталінградському і Курськом битвах. У 1943 р Жуков спільно з іншими радянськими полководцями здійснював прорив ленінградської блокади. Координував дії в Житомирсько-Бердичівської і Проскурові-Чернівецької операції, в результаті яких була звільнена від німців частина українських земель.

Влітку 1944 р очолив найбільшу за всю історію існування людства військову операцію «Багратіон», в ході якої від гітлерівців була очищена Білорусь, частина Прибалтики та Східна Польща. На початку 1945 р разом з Конєвим координував дії радянських військ при звільненні Варшави. Навесні 1945 брав участь у взятті Берліна. У Москві 24 червня 1945 відбувся Парад Перемоги, приурочений до розгрому фашистської Німеччини радянськими військами. Приймати його було доручено маршалу Георгію Жукову.

Підсумки

В одній публікації неможливо перелічити всіх великих воєначальників нашої країни. Флотоводці і полководці Росії від Давньої Русі до наших днів зіграли у світовій історії помітну роль, прославивши вітчизняне військове мистецтво, героїзм і відвагу ввіреній в їх розпорядження армії.