Росія в Першій світовій війні

Відправною точкою Першої світової війни прийнято вважати той момент, коли було ліквідовано спадкоємець престолу Австрії сербськими змовниками. З цієї причини Австро-Угорщиною була оголошена війна Сербії, Німеччиною - Росії, а згодом в ній взяли участь Франція, Англія і ще тридцять два держави.

Росія в Першій світовій війні вела боротьбу за сферу впливу і переділ світу, свої інтереси вона поширювала на Константинополь, Балкан і Чорноморські протоки, оскільки володіння ними сприяло вільному виходу в Середземне море. Також велася боротьба проти економічного впливу Німеччини.

Оголошення Німеччиною війни в серпні 1914 року сприяло піднесенню патріотичного настрою в російській суспільстві, що призвело до єднання влади і народу, а також спаду революційного руху, яке було розпочато в 1912 році. Однак перемир`я це тривало недовго, і вже незабаром (після численних поразок Радянським армії) знову почалися зіткнення між опозицією і владою.

Росія в Першій світовій війні, рятуючи своїх союзників (Антанта і Франція), почала наступ в Пруссії. Спочатку воно розвивалося цілком успішно, оскільки Німеччина для його придушення із Західного фронту зняла частину своїх корпусів, але радянські війська зазнали поразки, збройні сили Франції виграли битву на р. Марна. Кілька успішніше проходили військові дії на фронті російсько-австрійському, вже до закінчення 1914 противником була втрачена половина своїх військ.

За підсумками цього ж року стало видно, що союзники Росії в Першій світовій війні зуміли зруйнувати плани Німеччини щодо ведення боїв, і змусили її воювати на два фронти. Проте вже тоді радянська армія стала відчувати нестачу спорядження та боєприпасів. Скориставшись таким становищем, австрійські та німецькі війська почали наступальні операції, і в 1915 році були втрачені Галичина, Литва, Волинь і Польща. Але, незважаючи на військові перемоги Німеччини, вона так і не змогла домогтися капітуляції радянської армії.

У цей час починає наростати невдоволення владою в Росії. Війна набула затяжного характеру, тому збільшувалися антивоєнні настрої, вона посприяла порушення торговельних зв`язків, що призвело до падіння промислового виробництва, до зупинки розвитку транспортної системи.

Росія в Першій світовій війні не змогла забезпечити потреби фронту. Все це стало причинами зростання соціальної напруги в країні та політичної активності різних груп, підривався авторитет влади.

За роки війни царем було змінено велика кількість міністрів, що говорило про нездатність монарха знайти вихід зі сформованої ситуації в країні. Вже до кінця 1916 року почалися з`являтися робочі рухи, які мали антивоєнний характер. Так, відбувалися страйки, вуличні демонстрації і мітинги, а в лютому 1917 року сталося масове повстання, в результаті чого Микола I зрікся престолу, було створено Тимчасовий уряд.

Це Тимчасовий уряд організувало на фронті наступ, однак, воно закінчилося провалом. Через нездатність вести військові дії, в березні 1918 року був укладений Брестський договір з Німеччиною, Росія в Першій світовій війні більше не брала участь.

Підводячи підсумки, слід сказати, що військові тяготи тільки загострили суперечності, що не були дозволені після революції 1907. Неспроможність у веденні бойових дій сприяла знищенню авторитету манарха, а також збільшенню невдоволення в суспільстві. Завдяки всьому цього імперіалістична війна перетворилася на громадянську.

Визначаючи роль Росії в Першій світовій війні, необхідно відзначити, що вона сосредотачивала на собі більшу частину сил противника, що вплинуло на перебіг військових дій в країнах-союзниках.