Зовнішня політика Володимира Мономаха як приклад стратегічного генія

Зовнішня політика Володимира Мономаха справила свого часу величезне значення на формування і становлення Російської державності. У статті ми розглянемо основні напрямки зовнішньої політики Мономаха і роль князя в історії держави Київська Русь. Примітно вже те, що шлях Мономаха до великокняжескому престолу був довгий. Але про це ми розповімо далі.

Довгий шлях до престолу

Володимир Мономах був онуком князя Ярослава, Всеволода, і візантійської княжни, дочки Костянтина Мономаха. Саме від діда по материнській лінії він успадкував своє прізвисько.

Володимир був і князем чернігівським, і смоленським, і, нарешті, князем київським. Він увійшов в історію не тільки як хороший правитель, а й як талановитий воєначальник. Але на престол він зійшов тільки під час повстання бояр після смерті князя Святополка. Будучи розумним і розважливим людиною, Мономах швидко встановив зразковий порядок в системі державного устрою. Це не дивно, якщо згадати, що він почав брати участь у справах держави ще за життя Святополка. Тобто, до моменту сходження на престол, Мономах був уже досвідченим управлінцем. Згодом він показав себе і як талановитий полководець і стратег.

Боротьба з половцями

Зовнішня політика Володимира Мономаха, коротко якщо спробувати її описати, зводилося не до укладення династичних шлюбів, як у Ярослава Мудрого, а до захисту кордонів держави. Набіги половців вимотували Київську Русь. У 1107 половецьке військо обложило місто Лубен. Але в Переяславці фортеці стояли війська, скликані Мономахом на випадок активізації половців. Вони поспішили на допомогу обложеним і розбили нападників, які були настільки збентежені стрімким наступом, що покидали все награбоване.

За наказом Мономаха кіннота переслідувала втікачів супротивників, щоб ніхто більше не нападав на Русь. Не можна недооцінювати політичне значення перемоги в цій битві. Вже у 1108 році орди, що кочували у рубежів Київської держави, запропонували укласти договір про мир, який був прийнятий князем.

Вигнання половців

Одна з найзначніших битв з половцями сталася в 1111 на Доні. Хан Боняк прагнув піти від прямого зіткнення з росіянами, які здавалися просто непереможними. Було прийнято рішення оточити дружини князів з флангів і розстрілювати з луків, вимотуючи ворога. Однак Мономах, показавши себе талановитим стратегом, сам почав наступ. Половці не очікували цього, оскільки раніше російські князі чекали нападу, а лише потім переходили в контратаку. Таким чином, кочівники були змушені грати за правилами російських і вступити в прямий бій, якого вони так старалися уникнути.

У цьому бою об`єднане військо князів здобуло перемогу над половцями, тим самим надовго забезпечивши своїй державі відносний мир. Але вже в 1116 Мономах з дружиною знову вирушив у похід проти половців, а саме - проти хана Тугорхана, чиї війська тероризували південні кордони князівства. Цим Мономах надовго забезпечив безпеку своїх земель на півдні. У 1120, за 5 років до смерті, Мономах зміг вигнати і печенігів.

Зміцнення зв`язків з Візантією

Візантійський імператор як вогню боявся навали російських військ на свою столицю. Саме тому він погодився на одруження свого сина Іоанна на внучці Мономаха - Добронега. З цієї пори відносини між двома державами стали передбачуваними і мирними. Звичайно, Мономах не став "тестем Європи" подібно Ярославу Мудрому, але, тим не менш, російські княжни під час його правління теж ставали правительками європейських держав. Зовнішня політика Володимира Мономаха переслідувала своєю головною метою посилення міжнародного авторитету Київської Русі. Саме тому російські дружини часто брали участь у візантійських внутрішніх справах, зокрема, саме вони придушили повстання в Херсонесі.

Зовнішня політика Володимира Мономаха, опис якої ми дали в статті, переслідувала своєю метою зміцнення авторитету держави в очах сусідів. Важливе значення мало і зміцнення зовнішніх рубежів і їх захист від набігів кочових племен. Можна сказати, що саме зовнішня політика Володимира Мономаха дозволила Київської Русі перетворитися на найбільша європейська держава того часу. Київська Русь, до того ж, була основним культурним, релігійним і державним центром російського народу. З цього можна зробити закономірний висновок, що великим благом для народу була зовнішня політика Володимира Мономаха. Таблиця основних зіткнень з кочівниками представлена трохи нижче.

В дійсності, запам`ятати ці ключові дати нескладно. Ми коротко дали аналіз дейтельности однією з найяскравіших особистостей в історії. Особистості, яка увійшла в летіпісі як Володимир Мономах. Зовнішня політика (таблиця представлена в статті) цього князя була вивіреною і продуманою до дрібниць. Це і було запорукою перемоги російських військ.