Найцікавіші факти про планети-гіганти. Їх будова, маса, особливості

Сонячна система складається з восьми планет, серед яких чотири належать до земної групи і чотири - до розряду газових гігантів. Різниця між цими двома категоріями простежується буквально у всьому. Це і розмір, і склад, і рух, і атмосфера. Нижче ми зібрали найцікавіші факти про планети-гіганти, які для багатьох стануть справжнім відкриттям. Ну а ті, хто вже знає досить багато про астрономію, зможе поповнити свій запас знань.

Які об`єкти включені в цю групу

Для початку розглянемо, як виглядає Сонячна система і де саме в її межах розташовуються наші газові гіганти. У центрі знаходиться Сонце, навколо нього обертається чотири планети земної групи. Це Меркурій, Венера, Земля і Марс. За ними йде пояс астероїдів, який немов розділяє ці дві категорії. Наступні чотири планети - Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Нижче будуть представлені численні факти про планети-гіганти, які допоможуть нам відрізнити їх від небесних тіл земної групи. Більшість астрономів також приписує до розряду планет Плутон - найвіддаленіше космічне тіло СС. Однак він, швидше, нагадує Меркурій, ніж Юпітер або Нептун, і за своєю структурою, і за параметрами.

Розмір - найважливіший критерій оцінювання планети

Виходячи з того, що ми тут перераховуємо факти про планети-гіганти, нескладно здогадатися, що параметри цих небесних тіл дійсно дуже великі. Найбільшим об`єктом з цієї групи є Юпітер, за ним йде Сатурн, Уран і після Нептун. Одним словом, вони ніби розташувалися в порядку спадання щодо Сонця. Отже, які ж точні параметри цих планет? Діаметр Юпітера дорівнює 142 800 км, при цьому в районі екватора планета постійно «росте» за рахунок того, що дуже швидко обертається навколо своєї осі. У Сатурна діаметр налічує 120 000 км. Ці ж показники у Урана і Нептуна - 51 800 км і 48 600 км відповідно. Для порівняння пропонуємо розглянути діаметр Землі - найбільшої планети земної групи. Він дорівнює 12 756 км, що в десятки разів менше, ніж у гігантів.

Хімічний склад і маса

Здавалося б, 2 факти про планети-гіганти, які не повинні бути пов`язані між собою, насправді є одним цілим. Отже, чотири штуки як на підбір складаються з водню і гелію. При цьому варто враховувати, що дані гази - це основа кожної планети. На них немає поверхні, немає твердих скель, кратерів від метеоритів, льодовиків і води. Планети-гіганти тому й називаються газовими, так як представляють собою скупчення даного фізичного елемента за рахунок гравітаційних сил. Щільність його там вище, ніж в космічному просторі, і за рахунок цього газ перетворюється в планету, набуваючи округлі обриси. Звичайно ж, гелій і водень не єдині гази, які присутні на гігантах. Але вони є основою, до якої прилягають всі інші хімічні елементи. Приміром, на Юпітері у верхніх шарах атмосфери зустрічаються молекули метану, сірководню, азоту і навіть кисню. У будові Сатурна можна виявити аміак, етан, фосфін. Уран виглядає зеленуватим за рахунок великої кількості метану, який присутній у верхніх шарах атмосфери. А Нептун доповнений аміаком і сірководнем, який, перемішуючись з тим же метаном, робить його синім. Тепер про масу. Самі вражаючі факти про планети-гіганти полягають у тому, що вони важать не так вже й багато. У середньому маса Урана дорівнює приблизно 3 земним масам. Мала вага планетам забезпечує їх склад, адже якщо вони мали б тверду поверхню, води і скелі, то важили б неймовірно багато.

Пишність кілець

Найперші в світі факти про планети-гіганти, які були виявлені ще в 17-18-му століттях, свідчили про наявність так званих кілець, які оточують кожне подібне небесне тіло. Утворюються такі кільця за рахунок того, що навколо планети обертається безліч лун. У даній зоні формується особливий тип гравітації, трохи змінюється хімічний склад (у порівнянні з загальним середовищем космосу). За рахунок цього кільця стають видимими для нас, земних спостерігачів. Найяскравішим володарем цього астрономічного пишноти є Сатурн. Його кільця видно через аматорський телескоп. Другий за рахунком в рейтингу видимості кілець варто Нептун. Юпітер і Уран також оточені подібними «полями», але побачити їх уже можна тільки за допомогою дуже потужної техніки.

Супутники, яких не злічити

Тепер розглянемо деякі цікаві факти про планети Сонячної системи, які досі є для астрономів незрозумілими. Мова йде про супутники, які оточують планети, і про їх кількість. Справа в тому, що всі об`єкти земної групи мають дуже малою кількістю лун або не мають таких взагалі. Ні супутників у Меркурія і Венери. Земля оснащена лише одним - Місяцем, а Марс двома - Демосом і Фобосом. А ось газові гіганти просто рясніють місяцями. Перемагає всіх за кількістю Юпітер - у нього аж 67 супутників (можливо, їх більше, просто вони ще не відкриті). При цьому важливо відзначити, що деякі з них є аналогами Землі. Там є вода, кисень, тому ймовірно зародження життя. У Сатурна всього 62 супутника, які крутяться в сфері його чудових кілець. Уран оточений 27 місяцями, а Нептун - 14. А ось у Плутона обстановка порівнянна з планетами земної групи. Він має лише один супутник - Харон, який такий же, як і він сам, твердий, холодний і дуже загадковий.

Інші факти про планети

Список дивовижних фактів добігає кінця, тому ми вирішили підвести підсумок короткими даними, які стосуються всієї СС. Отже:

• Маса Сонця становить 99,86% від всієї ваги Сонячної системи. Залишок припадає на планети.
• Найпотужніше магнітне поле у Юпітера. Його випромінювання постійно збагачують Землю електрикою.
• На деяких планетах добу тривають довше, ніж рік.
• Існує гіпотеза, що ядро Нептуна складається з гірських порід. Якщо його крижані хмари колись розтануть, він зможе набути атмосферу і стати планетою, придатної для життя.