Політична влада

Політична влада, сутність якої, як і іншої влади, полягає в здатності і праві одних здійснювати стосовно інших свою волю (управляти і керувати ними) побічно або прямо впливає на формування і розвиток інших систем суспільства (духовної, економічної та інших).

Ця форма управління, в порівнянні з іншими формами управління, має свою специфіку.

Серед відмінних ознак цієї силової форми слід зазначити наступні:

1. Верховенство. Дане поняття характеризує обов`язковість рішень для суспільства в цілому. Крім того, політична влада здатна обмежувати вплив інших силових форм, поставивши їх в розумні рамки або усунувши їх.
2. Публічність (загальність). Дана характеристика говорить про те, що політична влада здійснює дії від імені товариства і на підставі права.
3. Легальність (законність) застосовна до використання силових та інших засобів в рамках держави.
4. Моноцентричність. У даному випадку мова йде про існування загальнодержавної системи управлінських органів (центру) прийняття рішення.
5. Політична влада наділена найширшим спектром засобів для утримання, завоювання і реалізації управлінської сили.

Таким чином, дану форму управління характеризують можливості і здібності володіють нею реалізовувати свою волю в управлінні та керівництві всього суспільства (держави), надаючи визначальний вплив на поведінку населення з використанням знаходяться в розпорядженні держави коштів. Крім того, дана структура здатна мобілізувати для досягнення поставлених завдань і програм великі людські маси, регулювати взаємовідносини окремих груп людей.

На успішне функціонування політичної влади впливає безліч різних чинників. Досить велике значення серед них надається підстав даної управлінської форми, її обґрунтованості з точки зору закону, визнанню її керівного права суспільством.

Політичним диктаторам необхідна допомога народних мас, якими вони керують. В іншому випадку стає неможливим зберегти і забезпечити джерела політичної влади. До них, головним чином, відносять:

1. Авторитет, людську впевненість в законності цієї форми керуючої сили і в тому, що моральний обов`язок людей - підкорятися їй.
2. Кількість і значення груп та осіб (людські ресурси), що підкоряються, співпрацюють або надають правителям допомогу.
3. Необхідні для здійснення режиму, виконання конкретних дій знання та вміння, що передаються співпрацюють групами та особами.
4. Ідеологічні, психологічні (нематеріальні) фактори, які схиляють (змушують) людей надавати допомогу правителям і підкорятися їм.
5. Матеріальні ресурси, рівень доступу або контролю правителів над природними ресурсами, багатством, економічною системою, фінансовими ресурсами, транспортом, засобами зв`язку.
6. Покарання, санкції, що застосовуються або передбачувані до застосування проти тих, хто відмовляється співпрацювати або проявляє непослух, необхідні для проведення політики і здійснення всього режиму правителів.

Необхідно відзначити, що присутність наведених джерел не може гарантуватися. Їх наявність залежить від прийняття режиму, слухняності, підпорядкування народної маси, співпраці багатьох соціальних інститутів і людей.

Формування даної форми управління, її розвиток обумовлюється життєвими потребами освіти і еволюції суспільства. Саме тому політична влада наділена виключно важливими особливими функціями - регулюванням суспільних відносин, управлінням усіма галузями життя суспільства.