Перший російський палеонтолог

Балтійський німець Християн Генріх Пандер - це видатний перший російський палеонтолог, анатом, натураліст і ембріолог. Народився він у Остзейском краї в 1794 році 17 липня в купецькій сім`ї. Закінчивши Ризьку гімназію, він вступив в 1812 році в Дерптський університет на медичний факультет. Закінчивши медичний курс, він почав працювати в Вюрцбурзі та Берліні.

У Імператорської Санкт-Петербурзької Академії Наук перший російський палеонтолог в 1821 році був обраний академіком. Він провів багато часу в подорожах по центральній Азії, виявив безліч рідкісних знахідок, які згодом стали музейними експонатами. У 1827 році він залишив своє почесне звання і вступив до вчену частина при гірському департаменті чиновником по виконанню особливих доручень.

Відомий перший російський палеонтолог Пандер прослужив на цій посаді аж до своєї смерті. У його службові обов`язки входила обробка надійшли в департамент палеонтологічних колекцій, а також експонатів, зібраних ним особисто. Він склав із цього матеріалу цінні і для нашого часу палеонтологічні монографії. Серед них особливу увагу займають дослідження останків риб палеозойського періоду.

Працюючи спільно зі своїм сучасником Ейхвальд Едуард Іванович, перший російський палеонтолог досяг величезних успіхів, у зв`язку з чим, вважається основоположником палеонтологічного навчання Росії. Цих двох учених можна справедливо вважати батьками російської палеонтології.

Пандер особливо прославився, займаючись дослідженнями в області ембріонального розвитку курчати. Він значною мірою поповнив теорії, які були встановлені Бером. Крім цього дослідження, можна відзначити особливо цінні роботи в областях геології, остеології та інших дослідженнях палеонтології.

Праці Ейхвальд відомі тим, що вони сприяли ознайомленню з представниками вітчизняної фауни і флори (як копалин форм, так і нині живуть). Його наукова діяльність була досить різноманітна: палеонтологія, ботаніка, зоологія, медицина, антропологія, археологія, мінералогія та етнографія. Велике значення його роботи мали для Росії в області палеонтології. Він написав цілий ряд наукових статей і заміток, а також зробив грандіозну спробу скласти повний опис із зображеннями всього зібраного в Росії палеонтологічного матеріалу. Його праці досі є необхідними настільними книгами для кожного, хто займається палеонтологією в Росії. Викопні в музейних колекціях, зібрані і описані ним особисто, залишаються особливим надбанням Імператорського університету Санкт-Петербурга.

Отримати часткові знання про основні етапи розвитку життя на землі можна, відвідавши Палеонтологічний музей. У ньому можна зустріти все, починаючи від найпростіших мікроорганізмів морських тварин до появи на планеті людини. Цікаві експозиції захоплюють в зниклі світи, дозволяючи власні очі спостерігати весь еволюційний процес. Палеонтологічний музей ім Орлова Ю.А. представляє навчань законсервовані природою і складені людиною експонати. Серед них жили десятки тисяч років на землі комахи, які можна розглядати в бурштинових краплях або гігантські скелети динозаврів, відновлені копіткою працею вчених і дослідників.

Музей палеонтології в Москві є одним з найбільших у світі, а передумови для його відкриття створювалися ще в Петровські часи, коли була відкрита Кунсткамера, що демонструє дивовижні фрагменти скелетів стародавніх тварин. Таємниці минулих епох навряд чи будуть розкриті повністю, але відкрити завісу вдається завдяки зібраним неймовірними зусиллями експонатам.

Шість великих залів послідовно оповідають про історію розвитку життя на Землі, починаючи від найдавніших геологічних епох. Музей палеонтології в Москві знайомить з різними видами вимерлих організмів. Представлені експонати збиралися в Росії і за її межами багатьма поколіннями палеонтологів.