Дисципліна історія економіки

В якості самостійної галузі науки історія економіки виникла у другій половині XIX століття, коли вона виділилася з політичної економіки. Така необхідність виникла у зв`язку з тим, що потрібно було науково осмислити розвиток економічних процесів у суспільстві в історичному аспекті. Роль економіки в житті суспільства вимагала самостійного вивчення, для цього потрібен був порівняльний аналіз всіх соціально-економічних тенденцій у світовому розвитку, за допомогою цього аналізу можна було виявити специфічні риси, які відрізняють розвиток економіки в різних регіонах планети і різних країнах з урахуванням особливостей їх розвитку, географічних умов, специфіки традицій і менталітету.

Виділення історії економіки в окрему самостійну науку також було пов`язано з необхідністю того, щоб можна було осмислити різні соціально-економічні реформи, які проводилися в різних країнах під впливом загальносвітових об`єктивних тенденцій розвитку в схожих і приблизно однакових умовах. Вже в кінці XIX століття історія економіки стала самостійною дисципліною, яку викладали в багатьох вищих навчальних закладах. За допомогою цього предмета готували фахівців, які були здатні проводити реформістську діяльність, використовуючи знання з історичного досвіду проведення реформ і спираючись на цей досвід.

Для практичного використання історії економіки також необхідні безумовні знання економічної теорії, уміння визначати і використовувати закономірності економічного розвитку і знати специфічні риси різних економічних систем. Дослідження в історико-економічній галузі досягли важливого значення у світовій науці. Починаючи з 1960 року стали регулярно проводитися міжнародні конгреси і створюватися міжнародні центри по координації економічних досліджень. У 1962 році була заснована міжнародна асоціація економічної історії. Безсумнівно, ретельному вивченню і дослідженню також піддалася і історія економіки Росії.

Сам предмет історія економіки знаходиться на перетині трьох напрямків вивчення історії та розвитку людського суспільства. Це історія, а також теорія економіки і сама конкретна економіка. Такий характер історії економіки, що є інтегральним, що створює її складну структуру, неминуче призводить до численності безпосередніх об`єктів для вивчення. Якщо брати все у загальних рисах, то вивченням є сама історія зародження, формування та розвитку самих економічних процесів і явищ.

При вивченні економічної історії окремих регіонів і держав в якості предмета для вивчення використовуються особливості їх історичного розвитку, вплив цих особливостей на такий розвиток, економічні причини і різні наслідки різних історичних подій, а також економічна політика держави і витікаючі їх неї наслідки. При вивченні історії народного господарства країни досліджуються розвиток механізму функціонування економіки, вивчається еволюція систем господарювання, історія розвитку різних галузей економіки, і її окремих процесів - це індустріалізація та урбанізація, розвиток ринкових відносин і кооперування, ступеня централізації і директивности економіки, історія розвитку та використання оподаткування , а також фінанси, кредити і доходи.

Складність при вивченні історії економіки створює необхідність поєднання різних форм і методів наукового дослідження. Основними методами при цьому є історичний метод, логіка, метод класифікацій, метод історичного моделювання, порівняльно-історичний, хронологічний, соціально-психологічний та інші.