Предмет і метод економічної теорії

Економіка є область діяльності з метою створення духовних і матеріальних благ для задоволення найрізноманітніших потреб людей.

Предмет і метод економічної теорії розглядають соціально-економічні відносини між індивідами в процесі розподілу, виробництва, обміну та споживання продуктів і послуг. Спочатку розглянемо предмет економічної теорії, яким є сфера розподілу та виробництва товарів і послуг за умови обмеженості ресурсів. Для більш повного відображення економічної дійсності теорія економіки включає в себе безліч окремих наук: загальну економічну теорію, яка вивчає в цілому економічну цивілізацію і теорії частноекономіческіе, які вивчають частини економічного простору, такі як економіка праці, статистика, менеджмент, теорія фінансів, бухгалтерський облік, маркетинг, економіка сільського господарства і промисловості. На статус загальної економічної теорії претендують політекономія, теорія еволюційної економіки та деякі інші.

Розглядаючи предмет і метод економічної теорії, не можна не сказати про те, що вона досліджує економічні закони з метою підвищення ефективності, економічного зростання, повної зайнятості, економічної свободи, стабільного рівня цін, економічної забезпеченості, справедливого розподілу доходів, торгового балансу.

До основних методів в економіці можна віднести: наукової абстракції, аналізу та синтезу, якісний і кількісний аналіз, спостереження і експеримент і багато інших.

Такі загалом предмет і метод економічної теорії.

Зараз є багато різних навчальних і методичних посібників. У підручниках з економіки часто можна зустріти назву глави або параграфа «Предмет і метод економічної теорії», та й ми не без гріха - віддали належне традиції, хоча це і не зовсім вірно. Правильніше було б написати «Предмет і методи економічної теорії», тому що не існує якогось одного, єдиного, універсального методу в економіці. Їх безліч, цілий комплекс, і ми їх зараз розглянемо.

Методи - це наукові прийоми, способи пізнання економіки, розуміння економічного розвитку. Теорія економіки спирається на такі методи: прості (узагальнення, спостереження, угруповання, порівняння) і розвинені: аналіз і синтез, кількісний і якісний підходи, історичний і логічний, моделювання, формалізація та інші.

Становлення і розвиток економічної теорії можна розглядати в кілька етапів, починаючи з давньогрецької періоду:

1) епоха античності: основи аналізу, закладені Платоном, Аристотелем, Ксенофонтом (V-IV століття до н.е.), вивчався рабовласницький лад, натуральне господарство-

2) епоха феодалізму, під час якої вивчався співвідношення натурального і товарного господарства, була дана висока оцінка ролі праці, взаємодії між хозяйствамі-

3) епоха буржуазної політекономії: меркантилісти (16-й - 17-й століття) приділяли велику увагу сфері звернення- класична політекономія (17-й - 19-й століття) пов`язувала багатство зі сферою виробництва, спочатку - в сільському господарстві, а потім і в інших галузях виробництва. Вчені-економісти цього періоду розробили теорію вартості-

4) розвиток політекономії праці: в марксизмі економічна система аналізується з точки зору інтересів робітничого класу. На основі марксизму з`являються соціал-демократія і ленінізм-

5) 20-е століття: неокласики досліджували ціноутворення і рівновагу в ринкових механізмах- поява державно-монополістичного капіталізму, кейнсіанства, лібералізму.

В останні десятиліття можна відзначити: інстітуціоналізм- постіндустріальну економіку- теорії переходу до ринкової економіки.