Відмінювання числівників в російській мові і деякі його особливості

Числівник - іменна самостійна частина мови. Сформувалася вона набагато пізніше, ніж іменник або прикметник, тому лінгвісти не завжди чітко кваліфікують окремі слова, як відносяться саме до неї. Причиною плутанини є деяка подібність формальних та граматичних ознак між ім`ям числівником та іншими частинами мови.

Визначення

Числівник - це знаменна частина мови, категоріальне значення якої - ціле число, позначення кількості предметів, дріб, порядок при рахунку. Так, цілі кількісні числівники - три (будинки), п`ять (копійок), сто (друзів) - дробові - п`ять шостих (шляхи), одна друга (склянки), три цілих вісім десятих (відсотка) - порядкові - перший (провулок), другий (поворот), шоста (чашка).

Морфологічні ознаки числівників відображають їх граматичні особливості. Більшість слів цієї частини мови не змінюється за родами і числами (про винятки скажемо пізніше), а відмінювання числівників має ряд особливостей. Багато їх відмінкові закінчення сходять до відмінкові закінчення іменників.

Що стосується синтаксичної ролі в реченні, то імена числівники можуть виступати в якості підмета, присудка, визначення і т. д. Розмежування числівників за розрядами визначає і їх лексико-граматичну сполучуваність зі словами інших частин мови.

Особливості відмінювання

Відмінювання числівників, що позначають цілі числа, визначається декількома факторами.

• числівник «один» схиляється як прикметники: один - татів, одного - татового, одному - татового, одним - сінім;
• числівники «два», «три», «чотири» схиляються за типом прикметників у формі множини: три - зелені, трьох - зелених, трьом - зеленим і т. д
• відмінювання числівників від п`яти до двадцяти таке ж, як у іменників 3-го схиляння: п`ять, тридцять - ніч-п`яти, тридцяти - ночі-п`ятьма, тридцятьма - вночі і т. д
• у числівників сорок, дев`яносто, сто правильними вважаються дві форми відмінювання: в називному і винительном відмінках з нульовим закінченням - сорок ворон і сорок ночей, в інших відмінкових формах - із закінченням -а: сорока літрів, про сто днів і т. д
• числівник «тисяча» змінюється за зразком іменників 1-го відмінювання: тисячі - тітки, тисяч - тіток, про тисячі - про тёте;
• за типом іменників у другому відмінюванні виробляється і відмінювання числівників «мільйон», «мільярд»: мільйони - леопарда, мільйоном - леопардом, про мільйон - про леопарде;
• якщо числівник складне, то при відмінюванні у нього змінюються всі частини. Наприклад, відміна кількісних числівників від п`ятдесяти до вісімдесяти проводиться відповідно 3-му склонению іменників: п`ятдесятьма шістьма - матір`ю, про п`ятдесяти шести - про матері;
• в складних іменах числівників від двохсот до чотирьохсот при відмінюванні змінюються обидві частини: двохсот, двомастами, про двісті, двохсот двадцяти, двомстам двадцяти, і т. д
• для правильного відмінювання кількісних числівників від п`ятисот до дев`ятисот потрібно завжди першу частину змінювати за зразком іменників 3-го схиляння, а друга утворює власне закінчення. Відмінювання числівників такого типу виглядає наступним чином: немає п`ятисот рублів, до п`ятистам рублям, п`ятьмастами рублями, про п`ятсот рублях;
• якщо ж кількісні числівники складові, то схиляються всі слова, з яких вони складаються: немає ста сорока п`яти чоловік, сказати ста сорока п`яти людям, виконано ста сорока п`ятьма людьми, вести мову про ста сорока п`яти людях;
• схиляються за своїми правилами і збірні числівники: обидві дівчинки, немає обох дівчаток, підійти до обох дівчаткам, говорити про обидві девочках- або ж: п`ятеро товаришів, до п`ятьом товаришам, з п`ятеро товаришами, про п`ятьох товаріщах;
• порядкові числівники, що позначають порядок предметів при рахунку, схиляються за зразком прикметників з твердою і м`якою основою: перший - блакитний, першого - блакитного, першим - блакитним, про перший - про голубом- третій - синій, третій - синього, третій - синьому, про третьому - про синьому. При такому алгоритмі схилення порядкових числівників легко запомніть;
• дробові числівники у своєму схилянні поєднують особливості відмінювання цілих кількісних числівників і порядкових.