Початок книгодрукування в Росії

Початок друкарства в Росії, дата якого останнім часом стала предметом численних дискусій, зазвичай пов`язують з іменами Івана Федорова і Петра Мстиславця, які за розпорядженням царя Івана IV заснували на території Кремля першу російську друкарню.

До цього часу в Західній Європі книгодрукування стало вже цілком звичною справою: після того як Йоганн Гутенберг в середині XV століття винайшов, як можна не переписувати книги вручну, а друкувати їх на спеціальних верстатах, друкарні з`явилися в багатьох великих містах Європи. Книгодрукування для європейців стало життєво необхідним: соціально-економічний розвиток укупі з науково-технічним прогресом були б просто неможливим без задоволення потреб у зберіганні і передачі інформації.

Книгодрукування в Росії мало дещо інші передумови. Тут друковані видання були необхідні, насамперед, для того, щоб ідеологічно зміцнити всі підсилюється влада самодержця і православної церкви. Саме масове створення книг релігійної спрямованості повинно було, на думку Івана Грозного, не тільки уніфікувати всі церковні книги, позбувшись попутно від з`явилися єретичних течій, а й створити необхідну ідеологічну основу для позиціонування Росії як великої держави.

Початок книгодрукування в Росії викликає цілий ряд питань. По-перше, літописи говорять про Івана Федорова та першої друкарні дуже неясно і розпливчасто. Більш того, в листах самого Івана Грозного згадуються у зв`язку з початком промислового виробництва книг такі люди, як Маруша Нефедьєв і Васюк Никифоров, відомостей про яких більше ніде немає. Основні дані безпосередньо про Івана Федорова та Петра Мстиславця містяться в роботах вже XVII століття.

По-друге, якщо книгодрукування в Росії зазвичай пов`язують з виходом в Москві в 1564 році книги «Апостол», то ще на початку XIX століття в точка зору істориків потрапили книги, які, як показала подальша експертиза, були надруковані в Москві раніше цієї дати. Вченими поки виявлено сім таких книг: три Четвероєвангелія, два Псалтиря і дві триоди пісних.

По-третє, багато що говорить про те, що ще до І. Федорова в Москві і ряді інших міст російські майстри, насамперед з монастирів, які робили спроби створити друкарні, щоб друкувати там релігійні книги. При цьому тираж випущених в них видань був досить великий, хоча якість робіт залишало бажати кращого.

Згідно офіційної історії, початок книгодрукування в Росії пов`язано з особливим дорученням, яке Іван Грозний спільно з митрополитом Макарієм дав Івану Федорову. До виконання цього доручення останній приступив 19 квітня 1563, і тільки через майже рік, 1 березня 1564, їм було видано перший «Апостол». Якість цієї книги багато в чому перевершувало зарубіжні аналоги, але тираж виявився вкрай обмежений. Через рік Федоров і Мстиславец видали в Москві «Часослов», після чого змушені були виїхати в Річ Посполиту, де створили нову друкарню і випустили першу друковану «Азбуку».

Після того, як І. Федоров відбув з Москви, його справа в російській столиці було продовжено Никифором Тарасіевим і Андроником, які випустили в 1568 році «Псалтир». Незважаючи на трапився незабаром пожежа, яка повністю знищила Друкарський двір, процес промислового виготовлення книг було вже не зупинити. Росія впевнено рухалася по шляху Просвітництва.

Початок книгодрукування в Росії, незважаючи на всі наявні на сьогоднішній день дискусії і різночитання, стало важливою віхою в історії нашої країни. Створення в Москві друкарні для промислового виробництва книг підкреслило величезну зацікавленість суспільства в грамотних людях і створило передумови для подальшого розвитку країни.