Гетто - це що і навіщо?

Гетто - це що? У наш час масових міграцій і мультикультурних держав ми дуже часто стикаємося з цим поняттям. Проте багато людей, інтуїтивно розуміючи тісний зв`язок цього терміна з національної окремішності, не завжди чітко уявляють собі практичне значення та принципи функціонування таких систем.Історичний екскурс

Історично гетто - це компактне поселення представників однієї культури (релігійного напрямку, раси, національності) в середовищі іншої, більш глобальною. Явище зародилося ще в середньовічній Європі, коли стали виникати відокремлені від інших єврейські квартали. Власне, глобалізація в середньовічному світі була менш впливовою, а взаємопроникнення культур відбувалося не так активно. Однак частка єврейського населення завжди була присутня в європейських державах. Більш того, їх нехристиянські вірування, а також закритість нації всередині себе і несприйнятливість до процесів асиміляції перетворювали євреїв в ізгоїв. Наприклад, з подачі церкви їм заборонялося займатися землеробством (найбільш прибутковим тоді справою) і рядом професій. Багато правителі наказували їм селитися в окремих кварталах. Таким чином, в історичному плані гетто - це конкретно єврейське компактне поселення. До речі, сам термін виник в Італії, де так назвали район Венеції на острові Каннареджо, куди були виселені іудеї на початку XVI століття.

Крізь призму XX століття

З розвитком транспортних зв`язків, взаємної інтеграції (політичної, культурної та економічної) усього світу, виникло поняття масових міграцій населення. Знову популярним поняття гетто стало в США початку XX століття. Для США гетто - це квартали чорношкірих жителів, нащадків того чималої кількості привезених в епоху колоніалізму рабів. З подальшої глобалізацією і зростанням рівня життя різних регіонів планети (коли одні країни все більше розвивалися і багатіли, а інші так і залишалися сировинними придатками з низьким рівнем еліти і великою кількістю соціальних проблем), наростали і процеси міграції. Тепер гетто - це не тільки єврейські поселення або «чорні» квартали. Так позначають будь-які міські райони, де примусово чи добровільно проживають етнічні меншини. По суті, сучасні гетто - це свідчення недостатньої державної політики, що сприяє соціалізації та асиміляції.

НСДАП і політика окупації в період Другої світової війни

Однак самий страхітливий відтінок термін набув у середині XX століття і був пов`язаний з діяльністю нацистського керівництва на окупованих територіях. Для нацистів подібні примусові поселення стали зручним інструментом для оптимізації в розподілі населення на більш і менш повноцінне. Варшавське гетто - це, мабуть, найвідоміший приклад. Після падіння Польщі всім євреям столиці було наказано переселитися в певний район міста. Пізніше сюди звозили євреї з усієї країни. Межі гетто були укріплені стіною, колючим дротом і солдатської охороною, фактично перетворили район в зону ув`язнення. Населення району використовувалося на важких фізичних роботах і знаходилося в істотно гірших умовах, ніж навіть інші варшавяни в окупованому місті. В`язні гетто були першими кандидатами на відправлення в концентраційні табори (Близько розташований Освенцим, в першу чергу). Власне, це й відбувалося протягом усього присутності гітлерівців.

Жителів гетто відвозили в невідомому напрямку, обіцяючи їм кращі трудові умови на новому місці. Однак ніхто ніколи не повертався, та й кошмарні чутки про їх подальшу долю просочувалися в гетто. У цих умовах для людей, яким була уготована вірна смерть у газовій камері, найкращим вибором стало оголошення війни режиму. Хоч шансів у змучених і майже беззбройних жителів проти добре оснащених есесівських частин не було, повстання відбулося в середині квітня 1944 року. В результаті в`язні гетто чинили опір майже місяць, але були знищені, з гідністю прийнявши свій останній бій.