Маршали Російської Федерації: вище тільки зірки
Звання "Маршал Російської Федерації" займає особливе місце як у військовій, так і загальногромадянської ієрархії. Людина, яка досягла таких висот, викликає мимовільну повагу навіть у тих, хто має вельми скептичний погляд на армію. Досвід нашої країни змушує ставитися до цих людей з особливим пієтетом.
Маршали Російської Федерації, що цілком природно, - люди, що носять найвище військове звання в нашій країні. Сам цей термін прийшов до нас із Франції, де він спочатку позначав один з придворних чинів, а згодом розкрив нам цілу плеяду великих воєначальників часів наполеонівських завоювань.
У нашій країні військове звання "Маршал" було введено в 1935 році. Відповідно до постанови Ради Народних Комісарів воно присвоювалося за особливі заслуги і давало його носію величезні повноваження і заслужену повагу. Сьогоднішні Маршали Російської Федерації повністю відповідають як за духом, так і по всіх притаманним їм якостям тим попередникам, які носили аналогічні звання близько вісімдесяти років тому.
З розпадом Радянського Союзу на деякий час в посадах і військових званнях виникли невизначеність і анархія. З одного боку, продовжували діяти всі колишні статути та постанови, а з іншого - нова обстановка вимагала та відповідних підходів. Був і ще один важливий нюанс: всі маршали радянського періоду (за винятком найперших) - це люди, помітна частина військової кар`єри яких припала на Велику Вітчизняну війну або на великі локальні військові конфлікти другої половини ХХ століття. Більшість з них внесли досить значну лепту у військову теорію, були великими стратегами і командирами армій і військових округів.
Те, що в Законі "Про військову повинність", прийнятому на початку 1993 року, було присутнє поняття Маршали Російської Федерації, було, швидше за все, даниною традиціям колишньої епохи країни. Спочатку вважалося, що на перший план повинні вийти грамотні управлінці, тобто ті люди, які зможуть максимально безболісно провести реформу ЗС РФ, стратеги ж і теоретики мали відійти на задній план. Те важке становище, в якому незабаром опинилися вітчизняні Збройні Сили, і зовсім не передбачало такої високої честі, як присвоєння вищого військового звання в країні. Однак в 1997 році займав тоді пост міністра оборони І. Сергєєв удостоївся указу Президента, відповідно до якого він став гордо називатися Маршалом Російської Федерації.
Величезна зірка з гербом держави на погонах, дубові вінки на петлицях - все це зовнішні атрибути звання "Маршал Російської Федерації". 2013 рік, як втім і попередні йому, не дав приводів до того, щоб хтось із воєначальників був удостоєний цієї честі. І. Сергєєв, який помер в 2006 році, досі залишається єдиним, кому було присвоєно це військове звання. Маршали Російської Федерації - висота, поки не досяжна для жодного чинного вітчизняного воєначальника. З іншого боку, це свідчення того, що наша країна відмовилася від активної військової політики.