Кримська, або Східна, війна

16 жовтня 1853 Росії з боку Туреччини була оголошена війна. У вітчизняну історіографію вона увійшла як Кримська, а на заході відома як Східна війна.

Початок бойових дій

Уже на початку листопада російська ескадра в Синопській бухті успішно знищила значну частину турецьких військово-морських сил. Було розбито п`ятнадцять турецьких кораблів, а так само підірвані артилерійські берегові батареї. Будь Східна війна лише двостороннім конфліктом Росії та Туреччини, переможець був би очевидний. Однак Оттоманська порту мала грізних союзників - Францію і Англію. Останні, якщо говорити прямо, мали власні види на турецькі території, оскільки ця країна все більше перетворювалася на залежну напівколонію великих держав західної Європи. Реакції з боку союзників довго чекати не довелося. Уже в грудні цього року франко-англійська ескадра була біля берегів Криму, і Східна війна увійшла в свою активну фазу. У складі союзницьких сил було майже дев`яносто кораблів, що несуть передові технології того часу. Англія, а за нею Франція були першими європейськими країнами, які пережили промисловий переворот, чого не можна було сказати про затрималася у феодальній епосі Російської імперії. Щоб не дозволити союзницьким кораблям висадити десант в Севастополі, в бухті біля міста у вересні 1854 року були затоплені сім кораблів, залишки яких не дозволяли близько підійти до берега. Почалася тривала облога міста, яка стала основною подією війни. Місто було взято ціною значних втрат з обох сторін лише на дванадцятий місяць облоги, у вересні 1855 року.

Другий етап бойових дій

Однак після падіння Севастополя Східна війна не була завершена. Наступною метою англо-французького контингенту стало місто Миколаїв, в ту пору колишній головною базою Чорноморського флоту, його притулком і зосередженням кораблебудівних заводів, артилерійських складів і всієї адміністративно-господарської частини. Здача Миколаєва означала б фактично повну втрату Росією можливості протистояти опонентам на море і, скоріше всього, втрату взагалі виходу до чорноморського узбережжя. Уже в першій половині вересня 1855 навколо міста почалося поспішне спорудження захисних укріплень. На місце прибув сам імператор Олександр II (до слова, який вступив на престол буквально напередодні, вже під час ведення війни). Миколаїв перейшов у стан облоги. Спроба взяти цей форпост була зроблена англійськими та французькими ескадрами вже в жовтні 1855 року. Була стерта з лиця землі Кінбурнська фортеця, взяті Очаків і Дніпро-Бузький лиман. Однак просування противника вдалося зупинити в районі Волоській коси потужними залпами артилерійських батарей. Східна Кримська війна перейшла у фазу стагнації.

Підписання світу і його підсумки

Після тривалих переговорів у Парижі був підписаний мирний трактат. Незважаючи на успішну оборону Миколаєва, Східна війна 1853-1856 років була з тріском програна. За умовами мирних угод і Росії, і Туреччини було заборонено мати в морі військовий флот, а також заборонялося створювати військово-морські бази на березі. Чорне море було оголошено нейтральним і відкритим для торгових суден усіх держав, що було, звичайно, вигідним для західноєвропейських торгових компаній, які знайшли для себе нові ринки збуту. Кримська війна продемонструвала неспроможність імперії у військовому та економічному відношенні. З усією очевидністю розкрилася необхідність термінових масштабних перетворень в країні. Прямим наслідком цієї поразки стала скасування кріпосного права та інші соціально-економічні реформи 1860-х років.