Східно-Сибірське море. Глибина, острови, ресурси і проблеми Східно-Сибірського моря

Східно-Сибірське море на карті відразу знайти не так вже й просто. Справа в тому, що його межі є умовними і лише в деяких місцях обмежуються сушею. У західній частині межею служить Котельний острів і море Лаптевих- в північній - край мілини матеріка- на сході кордоном виступає меридіан, що проходить через острів Врангеля- у південній частині море обмежується материком.

Розміри і глибина

Максимальна глибина Східно-Сибірського моря становить 915 метрів, а середнє значення цього показника - 54 метри. Іншими словами, даний водойму повністю знаходиться в межах материкової обмілини. Загальна його площа дорівнює 913 тисячам м². Що стосується обсягу, він становить приблизно 49 тисяч кубічних кілометрів.

Береги

Східно-Сибірське море має берегову лінію, яка сильно відрізняється своїм рельєфом в східній і західній частині. В її ландшафтах зустрічаються цілком великі вигини, що в одних місцях сильно виступають вглиб, а в інших - йдуть далеко на сушу. Крім них досить поширені і прямі ділянки. У гирлах річок зазвичай зустрічаються невеликі звивини. У районі Новосибірських островів берегова лінія є одноманітною і ницої. Аналогічна ситуація характерна також для гирла річки Колими. У південній частині протоки Лонга береги покриті сумішшю гальки з піском, якими відокремлюються ланцюжка лагун.

Слід зазначити, що на розмір глибин в прибережних регіонах значно впливає кількість виносяться річками опадів. Під їх впливом також утворюються бари - наносні мілини. Крім усього іншого, річкові стоки підвищують температуру води, результатом чого стає термічна абразія в пріустьевих районах. Її швидкість - від одного до п`ятнадцяти метрів за рік.

Будова дна

Ложе моря утворено шельфом, рельєф якого в більшій частині є рівниною. Вона злегка нахилена в північно-східному напрямку. У західній стороні знаходиться так звана «область невеликих глибин». Нею ж і утворена Новосибірська мілину. Що стосується більш глибоких місць, то вони характерні для північно-східного регіону. Значну ділянку дна тут покритий осадовим чохлом невеликої товщини. Багато архіпелаги і острови Східно-Сибірського моря (яких тут не так вже й багато) утворені саме за рахунок цього фундаменту. До таких можна віднести Айон, Ведмежі, а також Новосибірські острови. Як показують різні аеромагнітних знімки, до складу донних відкладів шельфу переважно входить піщаний мул, галька і роздроблені валуни. Є всі підстави припускати, що частина з них являють собою уламки деяких островів, що були рознесені льодом по всій території.

Клімат

Багатьох цікавить питання: «Східно-Сибірське море - якого океану акваторія?» Незважаючи на те що водойма належить до басейну Північного Льодовитого океану, він також піддається атмосферному впливу з боку Тихого і Атлантичного. Клімат тут є арктичним. При ньому в зимовий час температура в середньому дорівнює -30 градусів, а влітку - близько +2. Більшу частину року морська поверхня вкрита льодом. У східному регіоні найчастіше плавучі льоди розташовуються неподалік від берегів навіть у літні місяці.

Східно-Сибірське море взимку перебуває під впливом південних і південно-західних вітрів, швидкість яких становить близько семи метрів в секунду. Ними з континенту приноситься холодне повітря. Влітку тут підвищується тиск, у зв`язку з чим серед вітрів починають переважати північні румби. Вони досить слабкі на початку сезону, проте ближче до його середини їх потужність лише збільшується, а швидкість досягає 15 метрів в секунду. У цей час тут переважно стоїть похмура погода з мокрим снігом або мрячить дощем. У зв`язку з тим, що цей водоймище цілком віддалений від центрів, на які впливає атмосфера, восени тут практично ніколи не відбувається повернень тепла.

Температура і солоність води

Протягом усього року поверхнева температура води в морі знижується в напрямку з півдня на північ. У зимову пору року в районах річкових гирл вона становить близько -0,5 градуса, в той час як в північних кордонах - приблизно -1,8 градуса. Влітку все залежить від льодової обстановки. У цей час у бухтах температура досягає +8 градусів, у вільних від льоду районах становить близько +3 градусів, а у кромки льоду вона дорівнює в середньому нуль градусів. Навесні і взимку зміна температури води в міру занурення незначне. У літній час ближче до дна вода стає холодніше, особливо в західному регіоні.

Рівень солоності води в море змінюється в північно-східному напрямку. Навесні і взимку вона коливається від 4 проміле неподалік від річок Індигірка і Колима до 32 проміле в центральних і північних районах. Влітку танення льодів і значний приплив річкових вод призводять до того, що цей показник зменшується. Не можна не відзначити і той факт, що рівень солоності води не сильно збільшується ближче до морського дна. Що стосується такого показника, як щільність води, то найвищим він є в осінньо-зимовий період. Крім цього, вона зростає в міру занурення вглиб.

Гідрологія

Східно-Сибірське море характеризується не дуже високим річковим стоком, у порівнянні з іншими представниками басейну Північного Льодовитого океану. Найбільшою з річок, яка в нього впадає, є Колима. Її стік дорівнює приблизно 132 кубічним кілометрів на рік. Другий за цим значенням вважається річка Індигірка, яка за той же період приносить в два рази менше води. Разом з цим, навіть в умовах порівняно великих розмірів, на загальну гідрологічну ситуацію берегової стік впливає незначно. В даний час не дуже досконально вивчена і система течій в цьому морі. Можна з упевненістю стверджувати, що загальна водна циркуляція тут відрізняється циклонний характер. Що стосується опадів, то їх середньорічне значення знаходиться в межах від 100 до 200 міліметрів. У зв`язку з тим, що тут відсутні глибокі жолоби, а значна площа являє собою мілководді, арктичні поверхневі води займають дуже багато простору.

Припливи

Для моря характерні півдобові правильні припливи, що викликаються хвилею, що рухається до континентального узбережжя з півночі. Найкраще вони виражаються в північно-західному і північному регіоні, слабшаючи при цьому в південному напрямку. Це можна пояснити тим фактом, що на мілководді приливна хвиля гаситься. Приміром, в той час, як на ділянці від Шелагского мису до річки Индигирки коливання рівня практично непомітні, в її гирлі рельєф і конфігурація берегів призводять до збільшення припливів приблизно на 25 сантиметрів. Найбільш високий рівень води характерний для червня-липня місяця, адже в цей час найбільший річковий приплив. У зимовий час рівень поступово знижується і в березні досягає свого мінімального значення.

Флора і фауна

Ресурси Східно-Сибірського моря, а саме флора і фауна, є досить бідними. Насамперед це пов`язано з суворими умовами, створеними тут самою природою, тому прижилися тут лише ті, що виявилися найбільш стійкими до низьких температур. У регіонах річкових гирл найчастіше зустрічаються досить великі за розміром косяки з білої риби. Тут же водиться омуль, харіус, сиг, навага, полярна камбала, тріска та інші. Представниками ссавців тут виступають білі ведмеді, тюлені і моржі. Що стосується птахів, то серед них тут можна відзначити бакланів, морських чайок і кайр. Не виключено, що в місцевих водах живе також і полярна акула, досягає шести метрів у довжину, проте явних доказів цього поки що не виявлено.

Проблеми моря

Проблеми Східно-Сибірського моря в чому схожі з проблемами інших північних морів, наприклад Баренцева, Карського, Білого та інших. У даному випадку мова йде насамперед про екологічну складову. Незважаючи на те що вода тут є порівняно чистою, європейці протягом не одного року знищували місцеві біологічні ресурси, особливо китів. З часом це призвело до істотного скорочення їх кількості і навіть до зникнення деяких видів. Не можна не відзначити ще одну проблему, яка останнім часом набула глобального характеру. Мова йде про таненні льодовиків, від якого страждає місцева фауна. Крім усього іншого, негативно на стані акваторії позначається також і людська діяльність, пов`язана з розробками родовищ нафти і газу.

Економічне становище

У 1935 році стартували регулярні рейси кораблів по так званому Північному морському шляху, прокладеному через Східно-Сибірське море. Разом з цим не можна не акцентувати увагу на тому, що навігаційний сезон триває тут всього лише три місяці - починається в кінці липня і закінчується на початку листопада. При цьому судноплавство дозволяється виключно в цей час і в прибережній смузі.