Розберемося, як визначити відмінок прикметника по слову, з яким воно граматично пов'язано
Без прикметників нашу мову був би невиразний і неемоційний. Саме ця частина мови відповідає за те, щоб названі предмети, особи, явища набули детальну характеристику, фарби і розбудили уяву.
Особливості прикметника
У тексті прикметники тесней все пов`язані з ім`ям іменником і з займенником. У цьому і криється секрет того, як визначити відмінок прикметника.
Згадаймо деякі граматичні характеристики цієї частини мови. Вона прекрасно узгоджується з іншими групами слів і тому легко змінює і відмінок, і рід, і число. Відмінки прикметників - завжди точно такі ж, як у тих займенників та іменників, з якими узгоджується слово-прикметник.
Про відмінках
Російська мова знає шість відмінків. Задаючи до них питання, ми можемо подумки підставити до кожного свій дієслово. Кожен з питань передбачає одухотворений об`єкт, про який можна сказати «хтось», і неживий об`єкт - «щось».
- Називний відмінок: (є) хто? або що?
- Родовий відмінок: (немає) кого? або чого?
- Давальний відмінок: (дати) кому? або чого?
- Знахідний відмінок: (винити) кого? або що?
- Орудний відмінок: (зроблений і задоволений) ким? або чим?
- Відмінок: (думаю о, впевнений в) ком? або чим?
Відмінкові питання нам зрозумілі. Але як визначити відмінок прикметника, якщо до цієї частини мови доречне запитання «який?», А не «що?» Або «хто?»?
Якщо пропозиція складається тільки з прикметників ...
Прикметники, навіть якщо вони вживаються в реченні без іменника чи займенника, все одно ставляться до цих слів. Порівняємо два крихітних уривка: «Суворий заметільний лютого був під кінець». / «Февраль був на результаті. Суворий, заметільний ». У другому уривку ми бачимо пропозицію, що складається з прикметників. Однак сприймаємо ми їх в контексті попереднього речення і розуміємо, що обидва прикметників ставляться до іменника «Лютий», як і в першому уривку. А в іменника ми без праці визначимо відмінок з питання: що? - Лютий, називний п. Отже, такі й відмінки прикметників, що відносяться до цього іменника.
Схема визначення відмінка у прикметників
Візьмемо інший приклад: «В осінньому саду вже немає запашних і важливих півоній, зате око радіє розкішним астра і жоржинам». Користуючись узгодженістю прикметників з іменниками, ми не будемо відчувати труднощів з тим, як визначити відмінок прикметника в кожному випадку. Виділимо словосполучення «прикметник + іменник», потім поставимо до іменника питання:
- В осінньому (у чому?) Саду - це питання відмінку.
- Запашних і важливих (чого?) Півоній - питання родового відмінка.
- Розкішним (чому?) Астра і жоржинам - питання давального відмінка.
Ми можемо зробити висновок, що прикметник «осінньому» знаходиться у місцевому відмінку, слова «запашних і важливих» - у родовому, а слово «розкішним» перебуває в давальному відмінку. За такою ж точно схемою можна вказати відмінок прикметників у реченні «Ніжний передзвін синіх дзвіночків да скромні погляди зворушливих ромашок - ось головні прикмети мого сільського літа». Звернемо тепер увагу на те, як змінюється питання, яке задаємо до прикметника в кожному відмінку:
- (Яких?) Синіх (чого?) Дзвіночків - рід. п.;
- (Який?) Ніжний (що?) Передзвін - імен. п.;
- (Які?) Скромні (що?) Погляди - імен. п.;
- (Яких?) Зворушливих (чого?) Ромашок - народить. відмінок.
Допоможе розглянути відмінки прикметників таблиця, в якій ми представимо одне і те ж прикметник у поєднанні із займенником та іменником.
І.п. | (Що?) Воно, плаття (яке?) Ошатне | (Хто?) Я, чоловік (який?) Розумний |
Р.п. | (Чого?) Нього, сукні (якого?) Ошатного | (Кого?) Мене, людини (якого?) Розумного |
Д.п. | (Чому?) Нього, сукні (якому?) Ошатному | (Кому?) Мені, людині (якому?) Розумному |
В.п. | (Що?) Його, сукня (яке?) Ошатне | (Кого?) Мене, людини (якого?) Розумного |
Т.п. | (Чим?) Ним, сукнею (яким?) Ошатним | (Ким?) Мною, людиною (яким?) Розумним |
П.п. | (О / у чому?) О / в ньому, о / у сукні (якому?) Ошатному | (О / у кому?) Про / в мені, о / в людині (якому?) Розумному |
Ми можемо помітити, що у прикметників, що характеризують одухотворений об`єкт, питання звучить однаково в називному і знахідному відмінках, а у прикметників, які відносяться до одухотвореній об`єкту, питання схожі в родовому і знахідному відмінках.
Як не переплутати називний і знахідний відмінки
Іменники та прикметники в знахідному відмінку описують об`єкти, на які передбачається вплив з чиєїсь сторони. Тоді в реченні є чи мається на увазі джерело, від якого спрямована дія. Він може бути виражений словами з групи іменників і займенників, які перебувають в називному відмінку, а також дієслів. Приклади: «Вожаті дозволили дітям грати (в які?) В рухливі (у що?) Гри на відкритому повітрі». «Він розповів про (яких?) Далеких (про що?) Країнах». «Не стріляйте (в яких?) В беззахисних (в кого?) Птахів». «Спортсменам створили (які?) Чудові (що?) Умови для тренувань».
Особливі випадки правопису прикметників у різних відмінках
Слова, які закінчуються в однині на -ий, а в множині на -ьі (Овечий - овечі), зберігають в однині перед закінченням м`який знак в усіх відмінках, крім називного і знахідного:
- І. п. - Овечий.
- Р. п. - Овечого.
- Д. п. - Овечого.
- В. п. - Овечий.
- Т. п. - Овечим.
- П. п. - Об / в овечому.
Ми з`ясували, як визначити відмінок прикметника: по падежу того слова, до якого це прикметник відноситься. Також ми розглянули деякі важкі випадки правопису прикметників в різних відмінкових формах.