Присудок - це головний член речення. Смислові та граматичні особливості присудка

Підмет і присудок - це лінгвістичні поняття, пов`язані з вивченням будови пропозиції. Обидва ці члена визнаються головними і являють граматичну основу пропозиції, його смисловий центр.

Між ними існує тісний граматична і лексична зв`язок. Нерідко відшукати присудок у реченні можна через його ставлення до підлягає, а підмет - через його зв`язок із присудком.

Семантичні особливості присудка

Якщо підмет називає об`єкт, то присудок називає ознака, яким характеризується цей об`єкт. Це може бути якась дія, стан, властивість, якість, кількість, родове поняття або приналежність. Наведемо приклади.

1. «Батько підійшов до вікна». Присудок «підійшов» висловлює дію об`єкта, названого підметом «батько».
2. «Вероніка була щаслива». Складений присудок «була щаслива» позначає стан об`єкта, вираженого підметом «Вероніка».
3. «Капли дождя переливаються самоцвітами на сонці». Тут присудок - це словосполучення «переливаються самоцвітами», воно характеризує властивість дощових крапель на сонці.
4. «Одяг виявилася поношеного». Присудок «виявилася поношеного» висловило якість об`єкта, позначеного підметом «одяг».
5. «Тричі три - дев`ять». Тут обидва головні члена виражені числівниками. Присудком, що виражає кількість, служить слово «дев`ять».
6. «Картопля - овочева культура». Присудок «овочева культура» є родовим поняттям.
7. «Бантик - Анюткин, черевички - мої». У даному реченні з двома основами присудки «Анюткин» і «мої» виражені відповідно іменником і займенником, а позначають вони приналежність.

Три смислові завдання присудка в реченні

«Що робить об`єкт? Що з ним відбувається? Хто він такий чи що таке? Який він? »- Ось питання, які можна задати до присудка. Таким чином, цей член речення здатний вирішувати три основні завдання:

• Називає дію, яке виробляє підмет: «Біль вщухла».
• Називає дію, яка підлягає відчуває на собі: «Будинок був повністю заселений людьми».
• Фіксує підмет в якості володаря якогось ознаки: «Наміри його були серйозними».

У ролі присудка

Найчастіше виконавцем ролі присудка в реченні є дієслово. Присудок може при цьому складатися з одного і більше дієслів в особистій формі. Приклад: «Пташка співала - заливалася».

Присудок цілком може виражатися і іншими частинами мови і синтаксичними конструкціями.

• Іменниками: «Лондон - столиця Великобританії».
• Прикметниками: «Південна ніч - тепла, оксамитова».
• Числівниками: «П`ятьма п`ять - двадцять п`ять».
• Говірками: «Руки - разом, ноги - нарізно».
• Причастям: «Чай випитий, ватрушки - з`їдені».
• Займенником: «Десять відсотків від угоди - мої».
• Фразеологічним оборотом: «Злякавшись, Костя дременув, тільки його й бачили».
• Цілим реченням: «Хороше здоров`я - це коли про нього забуваєш». В даному випадку присудок - це конструкція, що складається з пропозиції «це коли про нього забуваєш».

Різновиди присудка

Воно буває і простим, і складеним.

Просте носить найменування простого дієслівного присудка, оскільки буває виражено дієсловами в різних його формах - в дійсного способу у всіх трьох часи (наст., будущ., що пройшли.), у наказовому і умовному наклонениях, в невизначеній формі, в неспрягаемие формі дієслова «є».

Складений присудок об`єднує в собі два елементи, один з яких - основний, а другий - допоміжний. Таке присудок підрозділяється на два типи - складений іменний і складений дієслівний. У першому зв`язкова частина присудка виражена яким-небудь з імен - іменником, числівником, прикметником, прислівником, займенником, причастям, а в другому - інфінітивом. Приклади:

1. «Віра Іванівна почала читати мені нотації». Составн. глаг. присудок виражається дієсловом дружин. роду, од. ч., прошед. часу «взялася» і інфінітивом «читати».
2. «Свято вийде чудовий!» Тут составн. імен. присудок - це поєднання дієслова будущ. часу, 3 л., од. ч. «вийде» і прикметника «чудовий».

Однорідні присудки

Однорідними іменують ті члени пропозиції, які на рівних підставах відносяться до одного і того ж слова. Наприклад, однорідні присудки - це лексеми, які відносяться до одного і того ж підлягає, відповідають на одне питання. Вони можуть з`єднуватися спілками або відділятися запитом, відзначаються перечіслітельной інтонацією. Приклади:

• «Він просив, благав, переконував, однак вона не здригнулася і не поступилася». Присудки «просив, благав, переконував» - однорідні. Вони, відповідаючи на питання «що робив?», Відносяться до підлягає «він». Присудки «не здригнулася і не поступилася» - теж однорідні, вони з`єднані союзом і, ставляться до підлягає «вона». Питання до них задаємо: «Що зробила?»
• «Максим побачив Лілю і встав як укопаний». У даному реченні однорідними є просте присудок «побачив» та сталий вираз «встав як укопаний». Вони обидва відносяться до підлягає «Максим» і відповідають на одне питання: «Що зробив?»

У синтаксичному розборі присудок завжди підкреслюємо двома рисами, скільки б їх не було в реченні.