Слово з суфіксом "ик". Правопис слів з суфіксами "ик"

Слова з суфіксами -ек - / - ИК- завжди викликають масу питань у школярів. Більш того, далеко не кожна доросла людина знає, в яких випадках пишеться та чи інша морфема. Саме тому представлену статтю ми вирішили присвятити цій темі.

Загальні відомості

Назвіть 2 слова з суфіксом ик-. Слід зазначити, що зробити це нескладно, але тільки в тому випадку, якщо вам відомо основне правило російської мови, яке пояснює правопис літери «і» та «е» в цій морфеме. Адже деяка частина людей постійно робить одні й ті ж помилки, і замість «ключик» пишуть «ключек», замість «кущик» - «кустек», «м`ячик» - «мячек» та ін. Саме тому в шкільній програмі даній темі приділяється особлива увага.

Коли слід ставити букву «и»?

А які слова з суфіксами -ек - / - ИК- знаєте ви? До них належать такі: диванчик, онучок, синочку, цеглинка, горошок, ножик, олівчик, дзвіночок, листочок, грудочку, молоточок, квіточка, листочок, кущик, огонёчек, свисточок, стебелёчек, ключик, хлопчик, носик, огірочок, стільчик, пальчик , шматочок, личко, мішечок, м`ячик, хустинку, пірожочек, місток, калачик, літачок, гвинтик, бантик, дощик, горішок, садок, кошенятко та ін.

Як ви могли помітити, кожне згадане слово з суфіксом ик- викликає великі сумніви з приводу його правильного написання. Адже дана морфема стоїть в ненаголошеній положенні, а отже неможливо визначити, яку голосну необхідно ставити в кінці - «і» або «е» (а, можливо, і «о»?). Саме тому рекомендуємо ознайомитися з відповідними правилами російської мови.

Основне правило

Слово з суфіксом ик- слід писати тільки в тому випадку, якщо при його відміні голосна буква «і» зберігається. Для наочності наведемо конкретні приклади:

• олівчик - карандашІка;
• диванчик - діванчІка;
• огірочок - огурчІка;
• калачик - калачІка;
• кущик - кустІка;
• носик - носІка;
• стільчик - стульчІка;
• пальчик - пальчІка;
• личко - лічІка;
• хлопчик - хлопчика;
• ключик - ключІка;
• м`ячик - мячІка;
• літачок - самолётІка;
• листик - лістІка;
• гвинтик - вінтІка;
• бантик - бантІка;
• місток - мостІка;
• цеглинка - кірпічІка;
• дощик - дождІка;
• садок - садочках та ін.

Коли слід ставити букву «е»?

Про те, як можна перевірити слово з суфіксом ик-, ми розповіли трохи вище. Однак слід зазначити, що в російській мові нерідко зустрічаються і такі лексичні одиниці, які мають морфему -ек-. І для того щоб упевнитися, що в цих словах дійсно пишеться буква «е», їх також рекомендується провідмінювати. Якщо вона є згубленою (тобто випадає), то слід ставити тільки суфікс -ек-.

Наведемо наочні приклади:

• дзвіночок - звоноЧКа;
• онучок - внуЧКа;
• огонёчек - огонёЧКа;
• горошок - гороШКа;
• ножик - ножіЧКа;
• грудочку - комоЧКа;
• свисточок - свістоЧКа;
• молоточок - молотоЧКа;
• листочок - лістоЧКа;
• горішок - ореШКа;
• синочок - синоЧКа;
• стебелёчек - стебелёЧКа;
• шматочок - кусоЧКа;
• мішечок - мешоЧКа;
• квіточку - цветоЧКа;
• хусточка - платоЧКа;
• пірожочек - пірожоЧКа;
• кошенятко - котеночка і інш.

Як бачите, досить легко визначити, яке пишеться слово з суфіксом ик-, а яке - з суфіксом -ек-. До речі, такі морфеми в російській мові називають чергуються. На відміну від незмінних, їх правопис залежить від тих чи інших ситуацій (у даному випадку від збереження гласною при відмінюванні слова).

Іменники з суфіксом -прибл-

Вище ми розглянули слова з суфіксом ик-. -прибл- Так само є морфемой іменників. Однак під час словотворення такий суфікс не викликає жодних сумнівів. З чим це пов`язано? Справа в тому, що представлена морфема практично завжди займає ударне положення. В результаті, буква «о» в суфіксі -прибл- чується максимально чітко. Для наочності наведемо декілька прикладів:

• кулачОк;
• волчОк;
• синОк;
• молоток
• стрелОк;
• петушОк;
• дурачОк;
• бережОк;
• мелОк;
• знатОк;
• снежОк;
• крючОк;
• Теремок та ін.

Суфікси -ек- і -прибл- після щіпящіх приголосних

Про те, які слова з суфіксом ик-, -ек- і -прибл- існують, ви знаєте. Однак тут виникає нове запитання: "В яких випадках в двох останніх морфемах після шиплячих слід ставити букву« е », а в яких -« о »?" Адже досить складно визначити, як буде правильно: півник або петушЕк. З чим це пов`язано? Справа в тому, що під час вимови таких лексичних одиниць і буква «е», і буква «о» після шиплячих приголосних чуються, як [о].

Правило правопису голосних «е» та «о» після шиплячих

Якщо на суфікс, що стоїть після шиплячої приголосної, падає наголос, то слід писати тільки морфему -прибл-. Наведемо наочний приклад:

• бережОк;
• петушОк;
• кулачОк;
• волчОк;
• мужічОк;
• волчОк;
• старічОк;
• червячОк;
• сапожОк;
• дурачОк;
• прижОк;
• косячОк;
• синОк;
• снежОк;
• Гачок та інші.

Що стосується суфікса -ек-, то він ставиться лише в тих словах, в яких на нього не падає наголос, і якщо така лексична одиниця втрачає голосну літеру під час відмінювання.

Для наочності наведемо приклад:

• ножик
• горішок
• внУчек;
• горошок;
• звонОчек;
• комОчек;
• молотОчек;
• лістОчек;
• огонЁчек;
• свістОчек;
• синОчек;
• цветОчек;
• стебелЁчек;
• кусОчек;
• мешОчек;
• оврАжек;
• платОчек;
• пірожОчек;
• кошенятко та інші.

Способи утворення слів за допомогою суфікса -прибл-

Як утворюються такі слова? Іменники з суфіксом-ик - / - ЄК виникають за допомогою додавання морфеми до основі слова. В результаті ми отримуємо нову лексичну одиницю, але в зменшувально-пестливі значенні (наприклад, диванчик, грудочку, онучку, листочок, молоточок, дзвіночок і ін.). Що стосується суфікса -прибл-, то він надає трохи інші значення:

• Зменшувальні, супроводжувана експресією ласкательности (наведемо приклад: чайок, брате? К, зятьок, гриби? К, листо? К та ін.).
• Дія (наведемо приклад: зево? К, кинувши? К, піно? К, ковтаючи? К, риво? К, мазо? К, товчемо? К, Прижов? К, шльоп? К, завантажено? К, щелчо? К, пластівці ? к та ін.).
• Предмет, а точніше результат дії (наведемо приклад: обло? Мок, мото? К, обру? Бік, Набро? Сік, сле? Пок, отпеча? Струм, стежа? К, селище, ви? Селок та ін.).
• Предмет, а точніше знаряддя дії (наведемо приклад: свист? К, дзвонить? К, гудо? К та ін.).
• Предмет, а точніше суб`єкт дії (наприклад, Поплава? К, рухаємося? К, росто? К та ін.).
• Місце дії (като? К).
• Зменшувально-пестливе або тільки пестливе значення (наприклад, Ніно? К, Вітьок, Лідо? К, Ігорьок, Сашо? К та ін.).
• Особа, яка виробляє дію (наприклад, ездо? К, едо? К, стріло? К, ігро? К, ходо? К та ін.).
• Особа, яка виникає в результаті дії (наприклад, Недоній? Сік, ви? Родоки, перерва? Стік, недоро? Стік, подро? Стік і ін.).
• Особи, що характеризуються якістю, що укладена в мотивуючим словом (наприклад, пре? Док, пото? Мок та ін.).
• Предмет, що характеризується ознакою, який названий мотивуючим ім`ям прикметником (Наприклад, Дічо? К, біло? К, жовто? К та ін.).
• Речовина, яка названо мотивуючим іменником (наприклад, мело? К).
• Одиниця, яка виділяється в іменах іменників і позначає групу однакових предметів. При цьому їх рівно стільки, скільки називається мотивуючим ім`ям числівником (Наприклад, П`ято? К, деся? Ток та ін.).