Особисте закінчення дієслів. Правопис

Яке особисте закінчення слід писати у тій чи іншій частини промови? Це питання досить часто виникає у школярів, але тільки в тому випадку, якщо останній склад якого-небудь слова стоїть в ненаголошеній положенні. Адже саме в таких ситуаціях дуже складно розчути ту букву, яку слід писати в закінченні. Особливо це стосується дієслів.

Загальні відомості

Те чи інше особисте закінчення дієслів залежить повністю від того, до якого дієвідміні відноситься дане слово. Вміючи правильно визначати його, ви ніколи більше не задастеся подібним питанням.

Приватне закінчення дієслів, стоять в ударному положенні

З ударними закінченнями (особистими) дієслів завжди все зрозуміло. Адже буква, що стоїть в такому положенні, чується максимально чітко і є перевірочної. Наведемо кілька прикладів: стежиш, кипиш, твориш та ін. Як бачите, все закінчення даних слів є ударними, тобто вони пишуться в точності так само, як і чуються (вимовляються).

Правопис ненаголошених особистих закінчень дієслів

У тому випадку, якщо закінчення дієслів знаходяться в ненаголошеній положенні, то визначити правильне написання тієї чи іншої літери стає проблематично. Саме тому потрібно звернутися до відповідного правилу. Воно свідчить, що всі дієслова в російській мові відносяться або до першого дієвідміні, або до другого.

Відмінювання перший

Усі дієслова у формі інфінітива, що закінчуються на -оть, ать, -еть, -ять, -ить і -уть, відносяться до 1-го дієвідміні: танути, копати, мокнути та ін. Приватне закінчення даних слів, що стоять в ненаголошеній положенні, має букву «е».

Наведемо приклад: таешь, танемо, копаємо, копаєш, копаєте, мокнешь, мокнете, мокнемо, мокне, тане та ін. Проте в 3 особі мн. числа дієслова 1-го відмінювання мають наступні закінчення: -ут або -ють. Наприклад, копають, мокнуть, тануть та ін.

Відмінювання другий

Усі дієслова, що стоять в інфінітиві і закінчуються на-ить слід відносити до 2-го дієвідміні: пиляти, пишатися, молити та ін. Особисті закінчення даних слів, що стоять в ненаголошеній положенні, мають букву «і».

Наведемо приклад: пілішь, пиляє, пиляємо, пиляйте, пишаємося, пишаєшся, моліть, молиш, молить та ін. Проте в 3 особі мн. числа дієслова 2-го відмінювання мають наступні закінчення: -ат або -ят. Наприклад: пиляють, пишаються, молять та ін.

Винятки з правил

Тепер вам відомо, які голосні в особових закінченнях дієслів слід писати, якщо вони стоять в ненаголошеній положенні. Для цього потрібно лише визначити відмінювання, поставивши дану частину мови в невизначену форму. Однак у цьому правилі є свої винятки. Розглянемо їх детальніше:

• Голити, стелити. Незважаючи на те що дані слова мають на кінці ить, їх все одно слід відносити до 1-го дієвідміні, так як це виняток. Відповідно, їх особисті закінчення матимуть голосну літеру «е» (-ють, -ут). Наведемо приклад: стелешь, стелите, стелимо, голишся, голимо, голите, голять, стелять та ін.
• Терпіти, образити, бачити, залежатиме, дивитися, вертіти, ненавидіти, дихати, чути, гнати, тримати. Незважаючи на те що дані слова мають на кінці -еть і ать, вони все одно відносяться до другого дієвідміні, так як це виняток. Відповідно, їх особисті закінчення матимуть голосну літеру «и» (-ят, -ат). Наведемо приклад: скривдиш, бачиш, залежимо, дивимося, вертить, ненавидить, дихає, женуть, тримають та ін.

Слова-винятки слід завчити і запам`ятати, тому що дуже багато школярів роблять в них помилки.

Правопис слова

Знаючи правопис ненаголошених особистих закінчень дієслів, можна досить швидко і легко скласти грамотний текст. Однак слід зазначити, що в шкільній програмі дисципліни «Російська мова» приділяється особлива увага не лише відмінюванні і словами-винятків, але й таким лексичним одиницям, які є Правопис. До них належать такі: хотіти, бігти. Чому ж вони так називаються? Справа в тому, що в різних особах дані слова можуть мати як закінчення першої дієвідміни, так і другого:

• він біжить, хоче;
• ти біжиш, хочеш;
• я біжу, хочу;
• вони біжать, хотят;
• ви біжите, хочете;
• ми біжимо, хочемо.

Підіб`ємо підсумки

Щоб визначити те чи інше правопис особистих закінчень дієслів, рекомендується слідувати нижчеописаній схемою:

1. Визначити, в якому становищі варто закінчення дієслова (в ударному або безударном). Якщо в ударному, то його перевіряти не слід. Якщо в безударном, необхідно продовжити аналіз.
2. Поставити дієслово в інфінітив (або так звану невизначену форму), а потім перевірити його закінчення. Якщо слово закінчується на-ить, то це друге відмінювання. Отже, необхідно писати в закінченні букву «и» (в 3 особі мн. Числа - -ат або -ят). В іншому випадку необхідно продовжити міркування.
3. Потрібно перевірити, чи не входить даний дієслово в список слів-винятків на-ать або -еть. Якщо входить, то він також належить до другого дієвідміні, тобто в закінченні слід писати «і». Якщо не входить, то це дієслово першого відмінювання. У його закінчення слід писати «е» (в 3 особі мн. Ч. Пишемо -ють або -ут).