Малюнки Стародавнього Єгипту. Культура і мистецтво Стародавнього Єгипту

В результаті об`єднання Нижнього і Верхнього царств до 3000 р до н. е. склалося Древнє держава. Згідно обчисленню жерця Манефона, існувало тридцять династій. Держава розвивалася в усіх напрямках. Особливо активно удосконалювалося мистецтво Стародавнього Єгипту. Коротко розглянемо основні його особливості.

Загальні відомості

Як виражало свої ідеї Мистецтво Стародавнього Єгипту? Коротко кажучи, його мета полягала в обслуговуванні потреб існувала на той час релігії. Насамперед, це стосувалося до державного і заупокійному культу фараона. Його образ був обожнений. Це підтверджують дійшли до теперішнього часу малюнки Стародавнього Єгипту. В цілому ідеї були виражені в строгій канонічної формі. Проте мистецтво пережило еволюцію, яка відобразила зміни як у духовній, так і в політичному житті держави.

Основні результати розвитку

У Стародавньому Єгипті було сформовано досить багато класичних архітектурних типів і форм. До них, зокрема, можна віднести такі елементи, як колона, обеліск, піраміда. З`явилися нові види образотворчого мистецтва. Досить популярним став рельєф. Досить цікава і монументальний живопис Стародавнього Єгипту. Були сформовані локальні мистецькі заклади.

У цей час проявилося безліч творчих індивідуальностей. Давньоєгипетські художники осмислювали і втілювали в систему базові засоби пластичних видів мистецтв. Зокрема, в архітектурі з`явилися опори і перекриття, маса і об`єм.

Настінні малюнки Стародавнього Єгипту включали в себе силует, лінію, площину, кольорові плями. У зображеннях відчувався певний ритм. У скульптурі стали використовуватися текстури дерева та каменю. Важливо й те, що з плином часу сформувалася канонізована форма, відповідно до якої зображувалася фігура людини на площині. Вона була показана в профіль (ноги, руки і обличчя) і в фас (плечі і очі) одночасно.

Головні принципи

Основні канони в мистецтві Стародавнього Єгипту стали складатися в період 3000-2800 р. До н.е. е. Архітектура того часу придбала провідну роль. Вона була досить тісно пов`язана з загробним світом. В архітектурі панували принципи статичності і монументальності. Вони втілювали в собі уявлення про надлюдську велич Єгипетського Фараона і непорушності соціального устрою. Ці канони мали великий вплив і на інші сфери культури. Зокрема, живопис і скульптура Давнього Єгипту відрізнялися статикою і симетрією, геометричної обобщенностью, строго фронтальна.

Наступний етап розвитку

З 2800 по 2250 до н. е. сформовані раніше художні прийоми стали набувати стилістичну завершеність. Була розроблена нова архітектурна форма гробниці фараона. Використовувалася геометрична простота піраміди. Її форми в поєднанні з величезними розмірами створювали архітектурний образ, виконаний надлюдського, відчуженого величі. Церемоніальна впорядкованість і ієрархія єгипетського суспільства відображена в строгих рядах мастабаобразних гробниць, поминальних храмів, з`єднаних з вхідними павільйонами критими довгими коридорами, у величній фігурі сфінкса. Малюнки Стародавнього Єгипту в гробницях ілюстрували благополучне життя в царстві мертвих. У картинах проявляється почуття ритму, гостра спостережливість, властива художникам, краса силуету, контурної лінії і кольорової плями.

Період яскравого розквіту

Він припадає на епоху Нового царства. Завдяки успішним походам в Азію побут знаті придбав виняткову розкіш. І якщо в період Середнього царства переважали драматичні образи, то тепер стали використовуватися витончено-аристократичні форми. Архітектурні тенденції минулої епохи також отримали розвиток. Так, храм в Дейр-ель-Бахрі (цариці Хатшепсут) являє собою цілий комплекс, розгорнутий у просторі. Він частково вирубаний в скелях. Протодорические колони і карнизи своїми строгими лініями і розумною впорядкованістю контрастують з хаотичними ущелинами в скелях. Живопис і скульптура Стародавнього Єгипту стають витонченішими. Це видно в м`яко модельованих статуях, рельєфах, розписах. Обробка каменю стала тоншою. Особливо популярний став поглиблений рельєф з використанням гри світлотіні. Малюнки Стародавнього Єгипту придбали свободу ракурсів і рухів, витонченість барвистих поєднань. У зображеннях став присутнім пейзаж. У наземних храмах в якості основних елементів використовувалися обнесений колонадою відкритий двір, гипостиль з папірусовідная або лотосовідних колонами.

Малюнки Стародавнього Єгипту

Зображення відображають багатогранність талантів людей тієї епохи. У всі часи Царства були поширені малюнки богів Давнього Єгипту. Релігійна тематика простежувалася у всіх напрямках культури. Малюнки богів Давнього Єгипту прикрашали саркофаги, гробниці, храми. Жителі Царства вірили в те, що земне існування являє собою тільки етап перед смертю, за якою піде вічне життя. Малюнки Стародавнього Єгипту повинні були прославити померлого. У зображеннях присутні мотиви переміщення покійного в мертве царство (суд Осіріса). Вони ілюстрували і земне життя людини. Так він міг і в царстві мертвих займатися тим же, що і на землі.

Статуї

Скульптурний портрет відрізнявся особливим розвитком. Відповідно до подання людей тієї епохи, статуї були двійниками померлих. Скульптури служили вмістищами для душ покійних. Статуї були досить чітко розділені на типи. Наприклад, зображувався йде людина, що виставив ногу вперед або сидить зі схрещеними кінцівками. Портретні статуї, урочисто статичні, відрізняються точністю і ясністю передачі самих значущих характерних рис, а також соціального статусу портретованого. При цьому були ретельно опрацьовані ювелірні прикраси, складки на одязі, головні убори і перуки.

Особливості технічного виконання

Протягом практично чотирьох століть живопис Єгипту була підпорядкована суворим канонам. Вони обумовлювалися не тільки недосконалістю техніки, а й вимогами існували звичаїв. Художники допускали помилки в перспективі. У зв`язку з цим стародавні зображення більше схожі на карту місцевості. При цьому фігури на задньому плані були сильно збільшені.

Для нанесення на поверхню малюнка єгиптяни використовували сажу, деревне чорне вугілля, білий вапняк, залізну руду (Жовту або червону). Також у них був і синій, і зелений кольори. Їх отримували, використовуючи мідну руду. Фарби єгиптяни примушували з в`язкою рідиною, потім ділили на шматки. Змочуючи їх водою, вони малювали. Для збереження зображення його покривали зверху лаком або смолою. Живопис Єгипту відрізнялася яскравістю і барвистістю. Однак у палацах, храмах, гробницях картин було не так багато.

На закінчення

Слід сказати, що, незважаючи на досить велику різноманітність кольорів для тієї епохи, передача тіні, відтінків і світла була досить умовною. При розгляді можна відзначити, що малюнкам древніх єгиптян не вистачало реалістичності. Тим не менш, незважаючи на певні неточності і помилки, в зображеннях закладений досить глибокий зміст. Їх значимість затверджує положення, яке займав в мистецтві людина.