Вулиця Велика Дмитрівка в Москві: історія, пам'ятки і розташування на карті Москви

Велика Дмитрівка є однією з перших вулиць Москви. Вона здобула популярність ще в чотирнадцятому столітті як великий торговий шлях у Дмитров - найближчий до Волги місто, в якому розташовувався річковий порт. В даний час вулиця знаходиться на території Центрального адміністративного округу столиці.

Формування населеного пункту

Слобода по обидва боки дороги в Дмитров стала формуватися в XIV столітті. Основну частину населення становили ремісники і торговці. Слобода стала називатися Дмитрівській, оскільки більшість її жителів були вихідцями з однойменного міста.

XVI-XVII століття

В шістнадцятому-сімнадцятому століттях люди з Дмитрівській слободи були переселені подалі від Кремля. Метою стало звільнення вигідних територій для місцевої знаті. У міру того як розвивалося місто, слободі довелося просунутися ще далі по дорозі. Заселені території стали називати Малою Дмитрівській слободою.

XVIII століття

В середині вісімнадцятого століття все слободи вважалися вулицями і носили ті ж назви, що і сьогодні, - Велика Дмитрівка, Мала Дмитрівка, Новослободская вулиця.

Придворні чиновники розташовувалися привільно і широко: двори займали цілі квартали, будинки були оточені господарськими будівлями, городами і садами. По вулиці-дорозі можна було пройти до земляного валу, який йшов по лінії сучасних бульварів. У ньому проробили Дмитровские ворота, щоб вулиця проходила далі. Коли на місці цього валу почалося зведення цегляних стін Білого міста, вищезазначені ворота передбачати не стали. Як передбачається, це було обумовлено міркуваннями безпеки. Ворота, як відомо, є найбільш вразливим місцем фортеці. Таким чином, Велика Дмитрівка стала перегороджує стіною. Природний напрям дороги при цьому порушилося.

Історія будинку № 1

У сімнадцятому столітті на тому місці, де був будинок Благородного зборів, красувалася садиба Волинського. Маєток залишалося у спадкоємців цього боярина аж до кінця XVIII століття. Потім будинок № 1 перейшов до генерал-губернатора столиці Долгорукому-Кримському - князю, яка взяла в дружини дочка боярина Волинського. До наявним будівлям в 1782 році приєднали ще три з половиною сотні квадратних сажнів дворів, що примикали до згорілого Георгіївському монастирю. У тому ж році для нового власника був зведений відомий і донині Колонний зал Будинку профспілок. Автором проекту став архітектор Казаков. По завершенні епохи дворянських дворів будова Благородного зборів стало служити місцем проведення концертів. Практично всі світові знаменитості побували на сцені цього залу.

Вул. Велика Дмитрівка є місцем розташування багатьох історичних пам`яток столиці. Серед них і Будинок профспілок. Ця будівля, що є зразком класичної архітектури, було зведено ще у вісімнадцятому сторіччі. Старовинна садиба понині носить статус історичної перлини Москви, і все завдяки старанням будівельників, таланту зодчого і трепетної турботи про це чудо-споруді. Ця споруда знаходиться під охороною держави як архітектурний пам`ятник.

Будинок № 2

Вулиця Велика Дмитрівка була місцем проживання князів Черкаських. Представники цього великого і знатного роду жили в будинку № 2 аж до початку сімнадцятого століття. У 1821 році будівля була реконструйована. У 1869 р в його стінах стали проводитися збори Артистичного гуртка. Членами останнього були не тільки відомі артисти. Його відвідували Островський, Чайковський, Писемський.

Доля інших будов

На вул. Велика Дмитрівка було багато великих дворів, що належали князям Вяземським і Козловським, боярам Стрешнєва, Салтиковим, Бутурліним, Шереметьєвим та іншим. У вісімнадцятому столітті вони займали практично всю вулицю, поступово витіснивши будинки представників інших станів. Винятком став лише церковний причет. Сама велика садиба, що тягнеться свої володіння аж до вул. Тверській, належала Салтиковим. Головне будова під номером 17 зараз зайнято театром Немировича-Данченка і Станіславського. Раніше за будинком був розбитий прекрасний сад, який займав практично цілий квартал.

Будова під шостим номером

Першими власниками будинку були князі Щербатові, потім він перейшов до Солодовникова (купцям). За безпосередньої участі останніх на зорі двадцятого сторіччя було істотним чином перероблено будова за адресою вул. Велика Дмитрівка, 6. Театр Оперети, організований у стінах оновленої будівлі, досі радує цінителів прекрасного. Найсучасніше звукове та світлове обладнання вдалося гармонійно розмістити в класичному затишному красивому залі.

Бібліотека мистецтв на Великій Дмитрівці

Російську державну бібліотеку мистецтв називають безцінним сховищем скарбів вітчизняного мистецтва і культури, а також провідним науково-інформаційним закладом країни. Формування архітектурного вигляду цієї будови відбувалося у вісімнадцятому-дев`ятнадцятому століттях. Будівля є зразком зрілого класицизму. Його фасад дійшов до наших днів з мінімальними змінами. У різний час садибою володіли Н. Е. Мясоєдов і Ф. А. Толстой. Останній володів найбагатшою колекцією слов`яно-російських стародруків та рукописів, яку в 1820 році продав публічній бібліотеці Петербурга. Незабаром після цього пішов з молотка і сам будинок. З початку 1830-х він числився за Дирекцією імператорських театрів. Пізніше в цю будову переїхала і столична театральна школа. З метою розширення у дворі будинку звели ще два корпуси і обладнали танцювальний зал. При школі жили і учні, і викладачі.

В даний час особливо охороняється внутрішня обробка першої половини дев`ятнадцятого сторіччя, частково збереглася в будівлі до наших днів.

Велика Дмитрівка, 26

Рада федерації знаходиться за цією адресою з 1994 року. Комплекс будівель з`явився в 1983 році. Над відповідальним проектом працювали архітектори Свердловський і Покровський. Простягнувся по вулиці лівий корпус згодом відбудовували заново. Правий був перебудований з існуючого раніше споруди. Спочатку в цій будівлі проживав О. П. Леве. Будівництво будинку вироблялося в 1884-1885 рр. за проектом Зикова. У 1934-1937 рр. його перелицювали відповідно до модним тоді плином конструктивізму.

Двадцяте століття

На початку 1920-х Велика Дмитрівка ненадовго стала вулицею Ежена Потьє - автора «Інтернаціоналу» і активного учасника Паризької комуни. У 1937 році вона була перейменована в Пушкінську. Це було пов`язано зі сторіччям з дня смерті великого поета. Тільки в 1994 році вулиці, нарешті, повернули її історичну назву.

Роботи з облаштування пішохідної зони на Великій Дмитрівці були завершені у вересні 2013 року. Її протяжність складає трохи менше одного кілометра (900 м). У процесі благоустрою вулиці привели в порядок фасади тридцяти семи будівель, демонтували невідповідні за габаритами вивіски і рекламні щити. Старі вуличні ліхтарі прибрали, на їх місці з`явилися нові, не пов`язані один з одним проводами-перетяжками. Крім того, встановили більше ста вуличних диванів і гранітних лав, а також 180 квіткарок і 71 урну.

Висновок

Велика Дмитрівка - найвідоміша столична вулиця. В даний час вона майже повністю пішохідна. Москвичі і гості міста дуже люблять гуляти вздовж будівель, що ввібрали дух не однієї епохи.