Площа Святого Петра в Римі: фото та відгуки туристів

Площа Святого Петра в Римі по праву є самої знаменитої і популярної серед християн і простих туристів. По-італійськи її назва буде звучати як Пьяцца Сан П`єтро. Побудований історичний комплекс на честь ключника раю святого Петра, тому панорама ансамблю з великої висоти нагадує замкову щілину.

Архітектор площі Святого Петра

Ідеологом і творцем цього великого комплексу був відомий італійський естет і скульптор Джованні Берніні. Народився в грудні 1598 в Неаполі, в сім`ї архітектора. Від батька Джованні успадкував талант творення в стилі бароко.

У віці 7 років Берніні почав робити перші начерки. У той час сім`я Джованні переїхала до Риму, де одним з головних шанованих святих був саме Петро. Через рік юний художник зробив портрет великомученика, після чого хлопчика відразу охрестили другим Мікеланджело. У 1614 Берніні створив свою дебютну скульптуру, присвячену святому Лаврентію. Гіпсовий бюст настільки вразив кардинала Боргезе, що той вирішив взяти юнака до себе на віллу і зробити його особистим художником.

Незабаром Джованні був посвячений у лицарі і став одним з кращих друзів Папи Урбана VIII. Є навіть думка, що Берніні був головним радником кардинала Барберіні. Під таким авторитетним заступництвом у молодого архітектора з`явилася можливість безперешкодно реалізовувати свої нові грандіозні ідеї. Саме в цей період він задумав оформити площу Святого Петра у Ватикані в стилі бароко.
У середині 1620 років у Джованні трапилася сімейна драма. Довгий час він був у відносинах з прекрасною Констанцією. Душевну ідилію двох сердець порушила зрада дівчини з його молодшим братом. Не витримавши зради, Берніні побив Луїджі до втрати свідомості, а після дав наказ знівечити обличчя Констанції до невпізнання. Однак ці злочини легко зійшли з рук скульптору, так як за нього заступився Папа Урбан VIII.

Все це похитнуло психіку Берніні, однак і тут на допомогу прийшла церква. Архітектору було доручено реконструювати площу Святого Петра. Берніні хотів відволіктися від душевних мук, а тому з радістю погодився. Влітку 1641 був закладений перший камінь у будівництво нової площі.

Сьогодні на честь Джованні названий кратер на Меркурії, а зображення його обличчя красується на 50-тисячній банкноті італійської ліри.

Унікальність площі Святого Петра

У 1663 церковний комплекс у Ватикані був повністю закінчений. Очолював будівництво Берніні був у нестямі від радості і гордості за свій проект. Сьогодні площа Святого Петра в Римі вважається головним архітектурним ансамблем Італії і, можливо, всієї Європи. Комплекс складається з двох частин: овальної і трапецієподібної. Обидві площі стоять на одній осі з собором Святого Петра. При будівництві комплексу Берніні скористався так званим монументальним насиченням. Так, головну площу Святого Петра оточують високі потужні колони, які стоять в 4 ряди. Стародавні зодчі любили еліптичні форми, оскільки вони створювали відчуття рухливості і нестійкості. Аналогічну техніку бароко використовував у своїх проектах і Джованні.

Центр площі прикрашений грандіозним єгипетським обеліском і двома унікальним за будовою фонтанами. Ансамбль Берніні дозволив утворити в безладно забудованому мегаполісі величний монументальний фон для церковних процесій та інших урочистих дій.

Однією з визначних пам`яток комплексу є Скала Реджа, яка також було створено Джованні. Вона являє собою Царську сходи, що ведуть в Ватиканський палац з собору Святого Петра. При проектуванні Скелі Берніні використав прийом ілюзорною перспективи, тому людина відчуває себе приблизно так, як ніби знаходиться в театрі. Сама площа Святого Петра розділена 8 імпровізованими доріжками. Завдяки цьому прийому посередині комплексу утворився яскраво виражений центр у вигляді сонця.

Легенда обеліска

Сьогодні площа перед собором Святого Петра в першу чергу примітна розташованої по центру 37-метрової єгипетської стелою, проте так було не завжди. Існує легенда про те, що в 1586 році за наказом Папи зодчим потрібно було в що б те не стало підняти обеліск на метровий п`єдестал. Десятки чоловіків насилу перетягували стелу, щоб надати їй вертикальне положення. Раптом мотузки стали одна за одною рватися, а обеліск все сильніше відхилятися. Головний архітектор Фонтана злякався, він не знав, як виправити ситуацію. Тоді на допомогу прийшов легендарний капітан Брескі. Він підбіг до робітників і став поливати мотузки водою, його приклад наслідували інші люди. Незабаром канати намокли, знайшли пружність і еластичність. У підсумку інцидент був вичерпаний, і до кінця дня обеліск встановили на його законний п`єдестал.

Сьогодні на честь капітана Брексил в Сан-Ремо названа одна з площ.

Історія собору Святого Петра

Цей архітектурний католицький комплекс вважається найважливішим спорудою Ватикану. Площа собору Святого Петра також є головним церемоніальним місцем всієї Римської церкви. До її створення доклали руки такі культові архітектори і художники, як Браманте, Мікеланджело, Рафаель і, звичайно ж, Берніні. Собор Святого Петра являє собою найбільшу католицьку церкву в світі. Її місткість складає 60 тисяч чоловік. У незапам`ятні часи на місці спорудження розташовувалися декоративні сади Нерона. Перший варіант собору було зведено ще в 326 році, за часів правління імператора Костянтина. Аж до 15 століття його ніколи не реконструювали, тому спорудження поступово руйнувалося. І тільки при Юлії II з античної базиліки був зведений потужний палац, відданий католицької церкви для служіння. Протягом наступного століття до собору докладали руку такі легендарні особистості, як Донато Браманте, Рафаель, Перуцці, Сангалло, Мікеланджело, делла Порта, Виньола, Мадерно і, нарешті, Берніні.

Фасад собору Святого Петра

Висота його становить 48 м, а ширина - майже 120 м. Аттик фасаду прикрашений грандіозними 6-метровими статуями Христа, одинадцяти апостолів і Іоанна Хрестителя. Єдиним свідченням і нагадуванням про стародавню базиліці є двері головного порталу собору, які збереглися ще з 15 століття. Всього в церкву ведуть 5 урочистих входів. Перед головним знаходиться знаменита мозаїка Джотто під назвою «Навічелла», виконана в кінці 8 століття.

У лівій частині фасаду порталу розташовуються «Врата смерті». Їх автором став Джакомо Манцу. Робота над проектом йшла цілих 15 років, аж до 1964 року.

Інтер`єр собору Святого Петра

Всередині споруда також вражає погляд своїми грандіозними розмірами і багатим оформленням. Центральний фен розтягується на 212 м. В кінці базиліки розташовується знаменита чудотворна статуя святого Петра. Головний купол стоїть на великих колонах, на висоті 120 м, а в діаметрі має близько 42 м. Над вівтарем розташовується величезний ківорій, ширина якого - 29 м. Встановлений він на 4 декоративних колонах, на яких велично стоять статуї архангелів. За ківорієм знаходиться кафедра святого Петра, створена за проектом Берніні. Ліворуч і праворуч вівтар прикрашений унікальними роботами делла Порта, Мікеланджело, Кавалліні і самого Джованні.

Відгуки про площі Святого Петра

Будь екскурсія по Італії повинна починатися саме з цього архітектурного ансамблю. На площу Святого Петра можна без зусиль приїхати на метро або прийти пішки. Як показують численні відгуки очевидців, перше, що вражає око, це потужні колони по обидві сторони комплексу. Не залишається без уваги і головна визначна пам`ятка - Обеліск, біля якого завжди дуже багато туристів.

Вхід на площу Святого Петра абсолютно безкоштовний, як і в сам Собор. При бажанні можна за 7 євро піднятися на ліфті на дзвіницю, звідки відкривається приголомшливий вид на краси Риму. У церкві можна не тільки присісти на лавку і помилуватися інтер`єром, але і спокійно помолитися.Незважаючи на все це, головною перевагою є те, що дозволяється безкоштовно робити фото площі Святого Петра. Кожну хвилину на території комплексу хтось робить Селфі поряд з величними скульптурами та архітектурними спорудами. Також поруч з площею є магазини, ресторани і сувенірні лавки.

Цікаво знати

Площа собору Святого Петра входить у трійку найбільш затребуваних церковних ансамблів планети.

У 2007 році архіваріуси Ватикану знайшли останню роботу Мікеланджело, на якій зображені замальовки однієї з колон комплексу.

Вівтар собору з самого початку був звернений не на схід, як прийнято в християнстві, а на захід.