Пушкінська площа (Москва). Фото та відгуки туристів

Велика територія Пушкінській площі розташовується в Земляному місті, що займає частину центру Москви. Вона знаходиться в двох кілометрах від північно-західного боку Кремля. Її кордони стикаються з околицями двох бульварів - Страсного і Тверського.

Інакше кажучи, в Бульварне кільце, що відноситься до Тверському району, включена Пушкінська площа. Метро представлене тут відразу трьома станціями: «Пушкінській», «Тверський» і «Чеховської».

Історичні назви Пушкінській площі

З самого початку площа називалася Страсна. Це було найменування монастиря, що знаходиться поруч. Звалася вона і бульваром Тверских воріт, які колись служили входом в Біле місто.

Нинішню назву, «Пушкінська площа», офіційно закріпилося за територією в 1937 році. Нарекли її так в ознаменування сторіччя з дня загибелі великого російського поета.

Історичні факти, пов`язані з Тверським воротами

В кінці шістнадцятого сторіччя в тому містечку, де нині розпростерлася Пушкінська площа, височіли Тверские ворота, що ведуть на вулички Білого міста. По дорозі, що виходить з них, подорожні відправлялися до Твері і Санкт-Петербург. Ворота здіймалися над угодами І.Д. Милославського, що припадає тестем цареві Олексію Михайловичу.

Поряд з воротами в 1641 закінчили зведення церкви на честь Страсного ікони Божої матері. У 1645 р тут же відкрився Страсного монастир (жіночий). Неподалік збудували кам`яний двухшатровий храм Димитрія Солунського. На Малій Дмитрівці знайшлося місце «Колійні посольському двору». У ньому брали європейських посланників, що під`їжджали до Москви з боку Новгорода.

По сусідству з посольським двором звели оригінальний трехшатровой собор Різдва Богородиці в Путинках. Будівля церкви збереглося до наших днів. У 1641 р в районі воріт влаштувалися ковальських справ майстра. Вони працювали в 63 кузнях, поряд з якими в 1670 році збудували борошняні та м`ясні лавки.

Створення площі

Тверские ворота проіснували до 1720 року. На місці їх знесення утворилася компактна майданчик, який прикрасили тріумфальною аркою, призначеної для урочистого в`їзду Петра I, який уклав Ништадтский світ. Згодом напередодні майбутніх коронаций тут зводили нову арку.

Стіну Білого міста зруйнували в 1770 р Кузнецов у 1784 р витіснили за Земляний вал. Через 11 років відпала і потреба в крамницях, їх власникам теж довелося переселитися в інше місце. У 1791 р перебудували собор Дмитра Солунського. На його місці спорудили храм у стилі бароко, який прославився своїми хорами.

Через п`ять років в районі розібраної стіни проліг Тверський бульвар, перше публічне прогулянкове місце, яке отримала Москва. Пушкінська площа з цього моменту почне перетворюватися і стане улюбленим місцем променаду.

Розквіт Пушкінській площі

У 1803 р тут закінчують будівництво особняка, власниця якого, М. І. Римська-Корсакова, влаштовує в ньому розкішні бали. У будинку Фамусова (так нарекли цей помпезний палац) бували Грибоєдов і Пушкін. Після кончини господині будівлю передали Строгановскому училищу технічного малюнка. А в період будівництва соціалізму його передали Комуністичному університету народів Сходу.

По закінченні 52 років до Страсному монастирю прибудували стіну, прикрашену башточками і дзвіницею, що дозволило йому домінувати над іншими спорудами. У 1880 р споруджують пам`ятник на Пушкінській площі. Пам`ятник А.С. Пушкіну проектує скульптор А. Опекушин. Кошти на його спорудження зібрали за передплатою, відкритої І. Тургенєвим і Ф. Достоєвським.

До 1890 р Страсна площа була місцем торгівлі. На невеликому торзі продавали м`ясо, борошно, дрова і сіно. У 1872 році по її території тягнуть лінію кінно-залізної дороги до Петровському парку. Коли пройде двадцять сім років, по ній запустять перший московські трамваї. А ще через 8 - кінного візника змінить таксі.

Революційні повстання на Страсному бульварі

І лише події 1905 і 1917 років затьмарять розквіт Тверській площі. Вона, як і вся країна, переживе сумні дні лихоліття. Спочатку на барикадах Страсного бульвару билися драгуни і армія з повстанцями. Повсталих розстріляли. В дні Жовтневої революції бульвар прибрали до рук більшовики. Вона була сполучною ланкою між Мосрадою і Пресні.

Площа в епоху соціалізму

Страсний монастир в 1919 р прикриють. Він простоїть без дії дев`ять років. А потім у ньому організовують антирелігійний музей. У 1927 р поруч з ним побудують редакцію газети «Известия». У 1934 - реконструюють і з`єднають два сусідні особняка під номерами 16 і 16/2. Купол споруди сформує характерний силует, завдяки чому Пушкінська площа придбає впізнаваний вигляд. Нова будівля стане обителлю Всесоюзного театрального товариства, Будинку акторів та редакції газети «Московские новости».

У тому ж році знесуть храм Дмитра Солунського. Через п`ять років на його місці побудують споруду з башточкою, увінчане скульптурою дівчини з моделлю яхти. Будівля через скульптури прозвали «Будинком під спідницею». Страсний монастир простояв до 1938 року.

Через десятиліття Сталін наказав перенести пам`ятник Пушкіну в те місце, де стояв монастир. А двома роками пізніше на бульварі створили гарний сквер. У 1961 на вільній частині монастирської території звели театр «Росія». Пушкінська площа не переставала перетворюватися, втрачаючи ті або інші культурно-історичні об`єкти.

Так, в 1975 році було вирішено знести Будинок Фамусова. Протести громадськості ні до чого не привели. Історична будівля знесли, і незабаром замість нього виросло нове споруда, куди заселили редакцію газети «Известия».

В епоху Сталіна в дні всенародних свят на бульварі організовували гуляння. На площі проходили першотравневі та жовтневі демонстрації, виступали естрадні артисти і військовий оркестр. На базарах торгували дитячими товарами, солодощами, традиційної російської їжею і дефіцитної продукцією.

Бульвар в період застою і перебудови

З часів застою Страсний бульвар стає ареною, де проходять санкціоновані і стихійні мітинги і демонстрації. Дисиденти традиційно проводили тут свої піші марші. Перший «мітинг гласності», що відбувся 05.15.65, в День Конституції, переріс у щорічні дисидентські демонстрації, на які приходив в тому числі Андрій Сахаров.

У період перебудови Пушкінська площа перетворюється у важливий центр громадського життя. Близько редакції газети «Московские новости» на встановлені стенди вивішували свіжу пресу. На цьому п`ятачку щодня юрмилася публіка, що влаштовує бурхливі дискусії про політичні зміни в країні. У 1988 році на бульварі розженуть мітинг, організований «Демократичним союзом» без дозволу влади. Тут пройдуть значущі «марші незгодних», занесені на сторінки вітчизняної історії в 2007 році.

Відкриття в 31.01.90 р першого Макдональдса в Росії, мабуть, саме епохальна подія часів Радянського Союзу, яким здивувала громадян Пушкінська площа. Фото ресторану, який викликав фурор, зустрічалося практично в кожному друкованому виданні того часу. Люди, що бажали скуштувати закордонної їжі, вистоювали на морозі багатогодинні черги.

Відгуки туристів

Ця частина Бульварного кільця, хоча і позбулася первісного вигляду з величними старовинними будівлями та церквами, завжди оживлена. Тут призначають зустрічі москвичі і столичні гості. Відпочиваючих тягне до пам`ятника О.С. Пушкіна, до лавочці біля витончених фонтанів. Туристам подобається розслаблятися в ресторанах і барах, споруджених зі скла, прикрашених вигадливими фігурами, відлитими з металу. Надовго залишаються в пам`яті гостей столиці і неспішні прогулянки по розкішному скверу.