Популярно про те, що таке есе

Сьогодні про те, що таке есе, знає кожен старшокласник. Як відомо, однією з умов отримання атестатів про повну середню освіту є здача обов`язкових Єдиних державних іспитів з двох предметів: російської мови та математики. Так от, тести з російської мови завершуються частиною С, в якій завдання являє собою написання твору-міркування по заданому тексту, тобто есе. Також есе є елементом для отримання високих балів для тих учнів, які зупинили свій вибір на ЄДІ з суспільствознавства й історії.

Історично відповідь на питання що таке есе сходить до латинського «exagium», що означає «зважування» і французькому «essai» - що буквально означає «проба пера». Відмінність цього виду роботи від традиційного твори в тому і полягає, що у змісті, крім посилань на літературний твір, обов`язковим і основним є власне міркування автора з тієї чи іншої проблеми, яка піднімається на даний момент. Тобто метою написання есе є не тільки визначення актуальною і хвилюючою теми, що найчастіше вже дається в критичній літературі за творами, а виявлення своєї позиції з цього приводу. І не обов`язково в цьому випадку навіть погоджуватися з думкою автора. Набагато важливіше - вміння аргументовано і чітко довести свою правоту. Причому, навіть найскладніші філософські питання можна викладати звичайним розмовною мовою. До композиції, тобто побудови твору даного типу строгих вимог немає.

Перейдемо від теоретичної частини міркування про те, що таке есе, до практичної частини. Отже, якщо ви задалися метою навчитися писати есе, то відразу обрадуем вас: обсяги нарисів такого типу не бувають дуже великими. Зазвичай у вищезазначених тестах ЄДІ критерії есе вимагають, щоб його зміст включало в себе 150-160 слів. Рукописним текстом при стандартних розмірах букв таке кількість інформації вміщається приблизно в 3 зошитових сторінки або півтора аркуша.

Важливо знати, що ті твори, які висвітлюють широке коло проблем, не можуть оцінюватися як есе. Тому стандарти есе чітко окреслюють тему або ж вузьке коло проблем, що розкриваються в нарисі. Висловлюючи свою точку зору, автор ні в якому разі не повинен претендувати на те, щоб, що прочитали його письмовий етюд, визнавали його беззаперечність і ставилися до неї як до істини в останній дистанції. Швидше навпаки, есе - це запрошення до продовження дискусії для виявлення справжньої точки зору. Це суб`єктивне твір, за яким можна оцінити особистість автора, його світогляд, а також почуття і думки.

Стандарти есе не допускають ніякого плагіату. Всі цитати і висловлювання можуть використовуватися автором тільки в рамках, що дозволяють використовувати чужі думки для підтвердження або, навпаки, заперечення декларованої автором точки зору. На першому плані повинна бути яскраво і ясно видно особистість самого автора, який вибрав есе для освітлення актуальної проблеми. Його нестандартний погляд виступає як пропозиції читачеві приєднатися і висловитися, а може бути, і посперечатися з того чи іншого хвилююче питання.

Критерії есе, однак, не роблять його абсолютно відмінним від традиційного твори. Навпаки, в есе вітається емоційно-образна лексика. Але потрібно пам`ятати, що одним з головних вимог до есе є вміння писати в індивідуальному, неповторному стилі. Навіть заголовок есе може не знаходитися в прямій залежності від теми есе. Основна думка нарису подібного роду виявляетя тільки через уважне вивчення роздумів автора.

Хоча в даній статті ми і розбирали питання про те, що таке есе, з точки зору екзаменаційної, але сьогодні воно все частіше застосовується в життя. Багато роботодавців просять викласти претендентів на ту чи іншу вакантну посаду свою точку зору про розуміння кар`єри у формі короткого есе. Для сучасного фахівця важливо вміння володіти як усної, так і письмовою мовою.