Симонов Костянтин. Біографія письменника

Симонов Костянтин. Біографія його в цій статті почнеться з зазначення місця його народження. А місцем цим є Петроград.

Отже, 15 листопада (або 28-го за новим стилем) народився Костянтин (хоча звуть-то його насправді Кирило) Михайлович. Виховувався він вітчимом, який викладав у військовому училищі. А де ж жив у дитячі роки відомий письменник, Симонов Костянтин? Біографія його оповідає нам, що жив він тоді в Саратові і Рязані.

У 1930 році Симонов закінчує семирічку, після чого відправляється освоювати професію токаря. У наступному ж році його сім`я перебирається до Москви. Симонов Костянтин (біографія, описана тут, максимально коротка, так що можуть бути втрачені багато деталей) починає працювати на заводі, і трудиться там до 1935 року. А в 1931-му Симонов приступає до написання віршів.

У 1936-му році вперше "засвітився" в журналах відомий тепер Симонов Костянтин (біографія повідомляє та їх назви - "Молода гвардія" та "Жовтень"). У цих журналах були опубліковані його перші віршовані твори. У 1938-му письменник завершує навчання в Літературному інституті ім. М. Горького і вступає до аспірантури ИФЛИ. Однак у наступному році його направляють до Монголії на Халкин-Гол. Працює він там військовим кореспондентом. Після цієї поїздки Симонов назад в інститут уже не повернувся.

Перша п`єса, як повідомляє нам біографія Костянтина Симонова, була написана ним у 1940-му році, а після - поставлена в Театрі Ленінського комсомолу. Назва її - "Історія однієї любові". Друга п`єса була написана Костянтином Симоновим в наступному році, і носила назву "Хлопець з нашого міста". Протягом року Костянтин не гаяв час даремно - він ходив на курси, призначені для військових кореспондентів, які перебували при Військово-політичній академії, і, крім того, отримав военское звання інтенданта другого рангу.

Дивовижною людиною був Костянтин Симонов. Коротка біографія його зовсім не показник нудного життя. Про нього можна багато чого розповісти світу.

Як тільки почалася війна, Костянтин був покликаний в армію, і розпочав роботу в газеті під назвою "Бойовий прапор". Уже в 1942-му році він став старшим батальйонним комісаром, а в 1943-му - підполковником. Після завершення війни Симонов і зовсім перейшов до лав полковників. Майже всі його військові матеріали були опубліковані в "Червоній зірці". За воєнні роки Костянтином було написано кілька п`єс, повість, а також дві книги віршів.

В якості військового кореспондента Симонов встиг побувати на всіх фронтах, бігав по Румунським, Болгарським, Югославським, Польським та Німецьким землям. Особисто бачив останні бої за Берлін. Після закінчення війни вийшли в світ його збірки нарисів.

У повоєнні роки поїздив по багатьом зарубіжним відряджень. За три роки об`їздив Японію, США і Китай. В якості кореспондента "Правди" жив у Ташкенті (1958-1960).

Його перший роман, який називається "Товариші по зброї", був випущений в 1952 році, а за ним пішла і книга "Живі і мертві" (1959). У 1961-му була поставлена п`єса Костянтина Симонова "Четвертий". Здійснив постановку театр "Современник". З 1963 по 1964 Костянтин пише роман "Солдатами не народжуються", до якого в 1970-1971 роках написано продовження, яке називається "Останнє літо".

За багатьма романам Симонова були зняті кінокартини і, крім того, письменник вів дуже активне громадське життя.

Пішов з життя Костянтин Симонов 28 числа серпня місяця, року 1979-го.