Метод спостереження

Метод спостереження передбачає вивчення якісних особливостей обстежуваних психічних процесів, а також установку закономірних відносин і зв`язків між ними (особливостями). У його основу лягає безпосереднє сприйняття об`єктивних ознак, досліджуваних дослідником процесів психічного характеру у відповідній діяльності.

Методика спостереження має характерною рисою, що дозволяє вивчити явище безпосередньо в процесі його перебування в природних для нього умовах, так як протікає воно (явище) в реальному житті. Дана форма пізнання виключає застосування будь-яких прийомів, здатних внести зміни або порушити природний хід. За даних обставин метод спостереження дає можливість отримати інформацію про явище у всій життєвій правдивості і повноті наявних якісних особливостей. Дана форма вивчення вважається незамінною в процесі опису явищ. Якщо ж вона застосовується при поясненні (тлумаченні) подій, то використовується спосіб зіставлення та аналізу безпосередньо досліджуваних проявів.

Метод спостереження в психології застосовується при вивченні не безпосереднє суб`єктивних переживань психічного характеру, а їх проявів у поведінці та вчинках індивіда, в його діяльності й мови.

Між суб`єктивними переживаннями психічного характеру і спостережуваної об`єктивно діяльністю встановлена закономірний зв`язок. Застосовуючи при цьому метод спостереження, дослідник здатний зробити досить обгрунтовані висновки.

При вивченні рухів і дій людини оцінюється їх характер, швидкість, сила та інші особливості. При цьому метод спостереження передбачає одночасне фіксування обставин, які викликали або супроводжували ці якісні характеристики. Дані дослідження дозволяють оцінювати багатство, характер, точність м`язово-рухових уявлень. Так, наприклад, можна виявити розлад координації у професійного гімнаста, якщо він виконує вправи в невідомою, що значно відрізняється від звичної, обстановці.

Організований правильно метод об`єктивного спостереження характеризується фахівцями певними особливостями.

1. Явища, що підлягають до дослідження, знаходяться в звичних умовах для них. При цьому не вносяться ніякі зміни в їх звичайний перебіг. Само обставина пізнання не повинно порушувати явище.
2. Дослідження здійснюється в найбільш характерних для явища умовах. Так, наприклад, особливості проявляються процесів емоційно-вольового характеру, пов`язані з діяльністю спортивної, доцільніше вивчати не на традиційних уроках з фізкультури, а в умовах змагань.
3. Збір матеріалу при дослідженні проводиться за складеною попередньо схемою (планом, програмою), відповідає завданням вивчення. Таким чином, полегшується вибір об`єктивних, характерних для досліджуваного явища матеріалів.
4. Вивчення здійснюється систематично, при цьому число осіб і кількість спостережень є достатнім для отримання достовірних результатів.
5. При дослідженні береться до уваги досить широкий спектр супутніх досліджуваному явища обставин.
6. Спостереження проводяться при різних, мінливих закономірно умовах.
7. Результати досліджень реєструються за допомогою протоколів, в яких вноситься досить повна інформація, що характеризує основні і супутні обставини.
8. Як правило, використовуються точні прийоми, що дозволяють фіксувати спостережувані явища. Іноді виникає необхідність у застосуванні досить складного обладнання.