Історія розвитку психології та основних її галузей

Історія розвитку психології ("Псюхе" в пер. З древнегреч. "Душа", "логос" - "наука"), як особливого знання, своїм корінням сягає в 4-5 століття до н.е., оскільки вона зародилася ще в надрах філософії. Древній мудрець Аристотель написав свій трактат "Про душу", в якому йому вдалося викласти основні закони і принципи її функціонування.

Історія розвитку психології само, як незалежної наукової дисципліни, пов`язана була вже з дослідженнями В. Вундта в XIX столітті. Оскільки в цей час з`явилися перші програми, створені вченими, які були орієнтовані на застосування загальнонаукового методу вивчення. Тому з`явився експеримент і перша лабораторія, в якій основним методом стало самоспостереження (інтроспекція).

Надалі психологія почала активно розвиватися, в її рамках з`явилася велика кількість напрямків, які відрізнялися основними теоретичними положеннями, поглядами на предмет науки і методами дослідження.

В кінці XIX століття поступово виникло усвідомлення того, що інтроспекція не здатна розкрити основні сторони психіки тому, що в колі досліджуваних психологією явищ є більша кількість феноменів.



У результаті з`явилося вчення Зигмунда Фрейда, який став засновником концепції психоаналізу. Основні положення її спрямовані на те, щоб вивчати не свідомість людини, як у першому напрямку, а його особистості. Саме тому підхід спирається на такі принципи, як: детермінізму і розвитку. Особливу увагу вченим було приділено несвідомому як джерелу внутрішньої активності.

Серьезнейшим переворотом стало вчення Уотсона, яке отримало назву "біхевіоризм". Психологія в його рамках виступала як об`єктивна експериментальна галузь природничих наук. Предмет же - поведінка, під яким розуміється сукупність тих м`язових і залізистих реакцій на стимули ззовні, які можна буде побачити. Тому основним методом дослідження стає поведінковий експеримент.



Історія розвитку психології на початку XX століття стає дуже непростою. Оскільки в цей час стало формуватися велика кількість несумісних, конкуруючих і навіть часто непорівнянних парадигм. Це було унікальною ситуацією у формуванні науки, оскільки ні в одній дисципліні не було зіткнень такої кількості настільки різних парадигм.

Можна з легкістю привести неповний список напрямків, які сформувалися в цей час: когнітивний біхевіорізм- психоаналіз Адлера- динамічна концепція К. Левіна- гештальтпсіхологія- описова психологія Шпрангера- теорія Піаже- погляди Виготского- кілька теорій діяльності- реактологія Бехтерева і так далі.

Тому в науці того часу можна говорити про наявність відкритого кризи, яка не завершився до теперішнього часу. Справа в тому, що і для сучасної психології характерна різноманітність поглядів провідних парадигм. Але, завдяки такій кількості конкуруючих концепцій, є можливість мати найбільш повне розуміння предмета і методів у цій науці.

Тому можна зазначити, що історія розвитку психології з цього моменту почала свій розвиток. У результаті відбулося оформлення великої кількості її галузей.

Історія розвитку соціальної психології - це довгий шлях. Але оскільки ця дисципліна була сформована з великої кількості джерел, то практично неможливо визначити те, на яких же рубежах змогли відокремитися основні елементи. Мова йде про соціально-психологічних знаннях.

Велика частина основних напрямків науки були сформовані таким же чином. Така ж історія розвитку юридичної психології, вікової, педагогічної та багатьох інших.




» » Історія розвитку психології та основних її галузей