Хто такий харизматичний чоловік і чи можна їм стати?

Що ріднить таких різношерстих людей, як Ганді, Гітлер, Ленін, Троцький, Че Гевара, Юлія Тимошенко, Наполеон, Мартін Лютер Кінг? Незважаючи на абсолютно різні характери, мирні або войовничі плани, їх слухали мільйони, вони запалювали своїми ідеями, надихали на боротьбу, захоплювали. Про таких людей кажуть, що у них - харизма лідера, хоча не всі вони жадали слави і почестей вождя. За ними слідували прихильники, вони мали своїх завзятих противників. Але слава буває і сьогочасної, як ми бачимо по запалювали і гаснучих зіркам шоу-бізнесу, а про подібні особистостях пам`ятають і через багато років після їх смерті.

Харизма - це слово, яке прийшло до нас з Біблії. Апостол Павло говорить про справжні служителів Божих як про людей, на яких зійшла благодать Божа, Святий Дух. І з грецької цей термін перекладається саме як «благодать». Спочатку воно визначало християнина, гідного звання апостола Божого, тобто того, хто живе за євангельськими заповідями. Чи означало це в перші століття поширення християнства, що за наділеним благодаттю і святістю слідують натовпу шанувальників і у них є фан-клуби, як у сучасних футбольних команд? Аж ніяк. Але бентежило це апостолів? Анітрохи!

І тут ми виявляємо перший якість, властиве цієї категорії людей: впевненість і цілеспрямованість. «Не думайте, що скажете - Дух Божий буде говорити через вас» - так говориться в Писанні. Харизматичний людина подібна пущеної стріли: він весь спрямований на досягнення мети, і цим своєю завзятістю він заражає інших. Він ні хвилини не сумнівається у справедливості своїх цілей, в їх благородності, і виявляє готовність йти до кінця. Для коливного, невпевненого характеру така особистість - як маяк серед бурхливого моря.

Одержимий своєю ідеєю, харизматична людина може її красномовно подати. Такі люди не бувають недорікуваті, хоча існують і хороші оратори, позбавлені всякої харизми. І, головне, ідея, яку полум`яний трибун проголошує, може бути народжена зовсім не в його голові, а бути плодом роздумів мудрих (але не наділених здатністю переконувати) радників. Такі оратори «чіпляють» слухачів на емоційному, глибинному рівні. Вони не моралізаторство, не вчать, вони надихають і заражають своїм ентузіазмом. Перебуваючи перед натовпом, такі особистості відчувають свою аудиторію. Вони можуть бути популістами, але не йдуть на поводу у більшості: вони просто розмовляють з людьми зрозумілою їм мовою. І вони не бояться озвучувати свою думку, навіть якщо воно розходиться з загальноприйнятим.

Харизматична людина відчуває себе «у своїй тарілці» в будь-якій ситуації. Він не впадає в депресію і розгубленість від несподівано виникаючих проблем, і навіть у разі невдачі не опускає руки. Він може чесно визнати свої помилки, але тут же закликати інших все одно йти за ним, оскільки він знає, куди йти. В екстремальних ситуаціях такі особистості зберігають повну присутність духу і приймають правильне рішення. Вони випромінюють повну впевненість, і це манить. У той же час харизматика від авторитарного лідера відрізняє те, що перший дає можливість проявитися іншим. Він не каже: «Дивитися і слухати!», Але переконує: «Підемо до мети разом!»

З тих пір, як соціолог Макс Вебер застосував термін «харизматична людина» до політичним лідерам, з`явилося багато тренінгових програм, які обіцяють виростити «володарів дум» з цілком пересічних і навіть соромливих і некомунікабельних особистостей. Ми забули колишнє значення слова «харизма» - «божий дар». Можна шляхом занять і вправ подолати сором`язливість, розвинути навички спілкування, навчити триматися на людях. Однак істую одержимість, непохитну впевненість, вміння піднімати в інших емоційну хвилю і вести за собою до заповітної мети можна отримати лише від природи або від Бога, як завгодно.