Ловля миня: що потрібно знати

Минь є річковою рибою із загону тріскових, тому й зберіг основні звички тріски, хоча і вважається єдиним представником даного сімейства, які віддають перевагу несолону воду. За зовнішнім виглядом ця риба дещо нагадує великого сома: плеската голова, вуса, плавники по всьому тілу.

Ловля миня, як правило, починається, коли температура води опускається нижче 12-13 градусів.

Влітку риба ховається в неглибоких рачачих ямках, під корчами або бетонними плитами, де його можна ловити голими руками: адже цей хижак в спеку, майже не харчуючись, впадає в сплячку і активізується вже після заморозків.

Восени риболовля на миня проводиться в основному вночі. Наголодувався за літо, він нишпорить по водоймі, дотримуючись, в основному, глибоких вод, проте поступово ближче підбираючись до берега в пошуках їжі.

З осінніми похолоданнями ловля миня значно поліпшується. Чим холодніше стає вода, тим інтенсивніше харчується, а значить і краще ловиться ця риба.

Осіннє полювання триває до початку льодоставу. У цей період в тихі й безмісячні ночі ловля миня - дуже захоплююче, а головне, ефективне заняття, особливо якщо використовувати невигадливу донку.

При цьому спорядження даної снасті при риболовлі на миня є дуже нехитрим справою. Минь може заковтувати великий гачок, не звертаючи ніякої уваги ні на які товсті шнури або повідці.

Відмінними насадками є невеликі йоржики і піскарі, але справжніми ласощами для цієї риби вважаються в`юни. Хоча деякі рибалки при лові миня з донкою використовують і дощових черв`яків, і жабенят, і морожену кільку, і навіть сиру печінку. Завзяті рибалки кажуть, що у великих річках минь на донку бере і тухле м`ясо, чого він не робить в озерах.

Незважаючи на те, що ця риба практично не переносить сонячного світла або повного місяця, її дивним чином привертає відсвіт від багаття або промінчик ліхтаря, ніж частенько користуються рибалки. Тому найбільше число клювань миня буває на місці злиття темної води і світла від багаття.

Донки розставляються з вечора, а обходити їх потрібно кожні півгодини до двох-трьох годин ночі. Після цього можна трішечки відпочити, але вже з четвертої ранку знову починається рання ловля миня, тому потрібно починати обхід донок до самого сходу сонця.

Самим вдалими місцями для риболовлі на донку є обмілини, які починаються вище за течією річки, відразу після глибоких ділянок. Вночі минь виходить з ямок на мілину для пошуків дрібної рибки, при цьому на годівлю він майже завжди йде вгору за течією.

З не меншим успіхом ловля миня здійснюється на донку і в глибоких заводях. Доріжки пересування цього хижака на місця для годування незмінні, тому, якщо вдасться їх виявити, то улов неодмінно буде хорошим.

Поклёв миня своєрідний: схопивши насадку, він не кидається в сторони, а, стоячи на місці, довго її засмоктує. Тому виводити цю рибу, навіть крупну особина, досить легко.

Ловля миня навесні триває до самого розпускання дубового листя або цвітіння черемхи. Кращими місяцями в середній смузі вважаються березень-квітень, коли хижак нагулює жир для сплячки в літній час.