Соціальна безпека

Розглянемо ще одне поняття. Соціальне суспільство - це досить складно організований тип структурування соціуму. Це об`єднання людей, які постійно живуть на одній території, мають свої соціальні та культурні норми, а також встановлені цінності. Їх єднає спільна мова і свідоме віднесення себе до певної соціальній групі.

Суспільство ставить на чільне розвиток як соціуму та держави в цілому, так і кожної особистості.

Головний і специфічний феномен соціального суспільства в тому, що воно володіє тими характеристиками і якостями, яких немає в окремої людини. Воно може постійно зміняться в своїх вже існуючих станах, т.е має динамічну обумовленість. Остання складається у зникненні одних систем, появі інших і постійному розвитку третього.

Розглядаючи поняття соціального суспільства, неможливо не торкнутися такі явища, як соціальна безпека і соціальний ризик.

Соціальна безпека - це захист життєво важливих інтересів суспільства, особи і сім`ї від зовнішніх і внутрішніх загроз. Всі основні і головні елементи соціальної системи, що забезпечує рівень і якість життя населення і регульованою соціальної та національною політикою, є об`єктами соцбезопасності. Це є головною складовою національної безпеки.

Виділяють кілька критеріїв збереження соціальної безпеки. Перший - це попередження виникнення ситуації соціального вибуху. Другий - контроль неприпустимість деградації соціальної структури. Третій - забезпечення максимальної стабільності соціальної структури при нормальній горизонтальної та вертикальної мобільності. Четвертий - підтримання та забезпечення адекватної системи ціннісних орієнтацій, культури поведінки в суспільстві, економічного та політичної поведінки.

Проблема соціальної безпеки викликає багато дискусій і суперечок. Під цим поняттям мають на увазі фізичне виживання держави, збереження та захист суверенітету, цілісності території, здатності адекватно реагувати на потенційні і реальні зовнішні та внутрішні загрози.

Соціальна безпека тісно і нерозривно пов`язана з безпекою громадської та політичної системи країни. Але, з іншого боку, держава, реалізуючи свої цілі, має відношення і з іншими державами, які або сприяють, або перешкоджають виконанню поставлених цілей. Виходячи з цього, концепція поняття "соціальна безпека" будується з урахуванням внутрішніх і зовнішніх загроз.

Соціальний ризик - це ймовірність або частота виникнення небажаних подій, які визначаються поразкою певної кількості людей під час реалізації тих чи інших небезпек. Також це діяльність людини або ж відмова від такої в ситуації ризику. Ризик являє собою непереборний і постійний компонент будь-якої активності індивіда як руйнівною, так і творчою, і вимагає постійної адаптації до середовища. В категорії ризику як у структурі виділяють ситуацію, оцінку, ступінь усвідомленості, фактори, межі та зону.

Виділяють п`ять найбільш поширених соціальних ризиків:

Перший - труднощі у виборі кваліфікованого персоналу, які призводять до збільшення витрат на комплектацію кадрів.

Другий - небажання дотримуватися трудової дисципліни, що призводить до штрафів і розірвання договорів.

Третій - ставлення місцевої влади, що веде за собою додаткові витрати на виконання певних вимог.

Четвертий - низька заробітна плата, яка веде до плинності кадрів.

П`ятий - недостатня кваліфікованість персоналу, що призводить до зниження якості наданих товарів та послуг.