Митний транзит
Поняття "митний транзит" розкривається у статті 215 відповідного кодексу Митного союзу. Згідно з текстом, всі іноземні товари перебувають під наглядом. Разом з цим об`єкти можуть переміщатися не тільки по території союзу, а й у межах інших держав, які не є його членами.
Згідно з раніше діючим кодексом, митний транзит поділено на дві категорії. При цьому перша була представлена особливою процедурою. Називалася ця процедура "внутрішній митний транзит". Друга група представляла собою спеціальний, встановлений законодавчо, режим. Він носив назву "міжнародний митний транзит". Сьогодні останнє поняття скасовано.
Митний транзит передбачає переміщення об`єктів від митних органів відправлення до відповідних органів призначення. З усіх наявних заходів регулювання при здійсненні переміщення застосовуються тільки заходи по нетарифного і технічного регулювання. Митний транзит не передбачає застосування митних зборів, обмежень і заборон.
Раніше діяв кодекс передбачав в рамках розглянутої процедури переміщення тільки іноземних товарів. Відповідно до Митного кодексу сьогодні митним транзитом допускається користуватися в таких випадках:
- При перевезенні іноземних товарів в напрямку від відповідного органу в місце вибуття до аналогічного органу в місці прибуття.
- При переміщенні закордонних об`єктів від митного представництва в місці прибуття у напрямку до відповідного представництву всередині митної зони.
- При перевезенні іноземних товарів між уповноваженими органами, які розташовуються на одній зоні нагляду.
- При переміщенні об`єктів митного союзу від наглядового органу вибуття до органу прибуття. Перевезення при цьому здійснюється по території країни, що не є членом союзу.
У статті 217 визначено заходи щодо забезпечення митного транзиту. Серед основних заходів слід зазначити наступні:
- Забезпечення своєчасних виплат зборів і податків, що застосовуються до вантажів іноземним об`єктам.
- Супроводження переміщення.
- Визначення маршруту, відповідно до якого буде здійснюватися перевезення.
Подібні заходи були встановлені в раніше чинному кодексі.
При цьому визначення маршруту розглядалося в якості самостійної заходи забезпечення дотримання норм, встановлених законодавством. Крім того, дана міра використовувалася у випадках, які були визначені системою з управління ризиками.
Відповідно до Митного кодексу не було передбачено внесення сплати податків і платежів в ряді випадків. Це дозволило усунути потенційно корупційний елемент із законодавства.
Митний супровід транспортних засобів, що переміщуються в рамках митного транзиту, передбачає супровід посадових осіб, представників митних органів або інших організацій, уповноважених відповідно до кодексу.
Ухвалення рішення про забезпечення зазначеної заходи допускається в певних випадках. До них слід віднести:
- Наявність певних передумов, які визначені системою з управління ризиками.
- Відсутність достатнього забезпечення сплати мит і податків на ввезення декларантом або перевізником.
- Неодноразове невиконання покладених на декларанта обов`язків по переміщенню об`єктів в рамках процедури митного транзиту. Необхідною умовою при цьому є набрання чинності постанов про адміністративну відповідальність і виконання хоча б одного з них.
- Несплату податків і мит перевізником.