Державний кордон України та Росії

У зв`язку з розпадом Радянського Союзу наприкінці 20 століття на території Східної Європи утворилося багато нових незалежних держав. Для одних жителів СРСР розпад єдиної країни став справжньою трагедією, для інших - можливістю для нових стартів. По різні боки виявилося безліч сімей, об`єднаних кровною спорідненістю, менталітетом, майновими цінностями. Кордон України та Росії розділила два найбільших радянських держави, а з часом стала не тільки номінальним Рубіконом, а й цілком реальною розділювальною смугою. Що змінилося більш ніж за 20 років, який сьогодні стала ця прикордонна територія?

Офіційні дані

Кордон між Росією і Україною сьогодні має протяжність близько 2295 кілометрів. Здебільшого, Рубікон між двома державами був сформований ще в радянський час, у складі єдиної держави, в 1928 році. Зокрема, з російського боку до української держави примикають Брянська, Курська, Ростовська, Воронезька і Бєлгородська області. Цей поділ прийнято обома суб`єктами і не викликає яких-небудь додаткових питань вже тривалий час.

Передача Криму

Кордон України та Росії довгий час залишалася в незмінному стані. Однак в 1954 році відбулося значно подія, відгомони якого особливо актуальні у наш час. За ініціативою радянських властей на честь пам`ятної дати 300-річчя возз`єднання братніх народів Автономна Республіка Крим перейшла під управління Української РСР. З точки зору територіального розташування така передача здавалася цілком адекватною і обґрунтованою. Наступного разу межа України і Росії зазнала змін в наші дні, 60 років потому, за народною, а не урядової ініціативи.

Крим у наші дні

Конфліктні події в Україні, що почалися в кінці 2013 року, негативним чином позначилися на політичному, економічному і, як наслідок, соціального життя країни. 16 березня 2014 жителі Криму провели внутрішні голосування і більшістю народних голосів ухвалили рішення про незалежність і вихід зі складу України. Надалі на підставі міждержавної угоди півострів став одним з суб`єктів Російської Федерації. Сучасна історія вершилася на очах мільйонів. Проте українська сторона і на сьогоднішній день не згодна з поточним станом речей і звинувачує Росію у незаконній окупації території.

Пропускні пункти на кордоні

Перетин кордону України та Росії відбувається через спеціальні пропускні пункти. Найбільш великі залізничні пости обладнані в містах Козача Лопань, Бачівськ, Квашино, Тополі та інші. Свої прикордонні пункти є і для автомобільного транспорту. Будь-які види контролю на кордоні регулюються законодавствами двох держав, а також міжнародними нормами. Для забезпечення належної пропускної здатності кожна із сторін зобов`язана організувати всю необхідну інфраструктуру і двостороннє повідомлення різних видів.

Правила перетину кордону між двома державами

Політичні події на Україні змінюються з вражаючою швидкістю, проте на сьогоднішній день офіційних змін про правила в`їзду на територію країни озвучено не було, хоча по факту вони, звичайно, є. Так, кордон України та Росії доступна для перетину на безвізової основі. Угода про такому режимі було укладено ще в 1997 році. Громадянам РФ на пропускному пункті потрібно російський або закордонний паспорт, а для дітей до 16 років - свідоцтво про народження та при необхідності нотаріально завірена довіреність на виїзд. Незалежно від способу пересування всі особи, що перетинають кордон, заповнюють спеціальні імміграційні картки, що складаються з двох частин. Зазначена в бланках інформація вноситься українськими прикордонниками у відповідну картотеку. При в`їзді в Україну перша частина картки передається прикордонної служби, а друга повертається їм же при виїзді. Втрата даного бланка є порушенням режиму перетину території країни.

Громадяни Росії можуть знаходитися на території України протягом 90 днів. При необхідності продовження зазначеного терміну доведеться подбати про тимчасову реєстрацію. Громадяни інших країн СНД не мають можливості в`їжджати в Україну без закордонного паспорта, а жителі Туркменістану навіть зобов`язані отримати візу.

Нова політика України

Так як карта кордону Росії і України суттєво змінилася, перед жителями РФ утворилися певні складнощі при необхідності поїздки в сусідню країну. Перша інформація про це з`явилася ще в березні 2014 року, коли Україна фактично перекрила кордон, посилаючись на агресивну політику Російської Федерації, спроби захоплення чужої території й пособництво тероризму. Додаткове посилення було проведено на кордоні Луганської та Харківської областей, тобто в тих регіонах, де фактична ситуація знаходиться на межі громадянської війни. Зі слів нових українських властей, з території колишньої братської союзної республіки кожен день їде безліч диверсантів і провокаторів, що підтримують екстремістські настрої всередині країни.

Розмиті обриси кордону

На замку Чи є межа? Україна, Росія, сьогодні знаходяться в стані активної конфронтації в багатьох сферах. У таких містах, як Луганськ, Краматорськ, Донецьк, Слов`янськ, уже зараз фактично йде громадянська війна, в якій гинуть сотні мирних жителів, відстоюючи свої інтереси, побажання та національну приналежність. Величезна кількість біженців з території Східної України щодня перетинає державний кордон Росії в пошуках захисту і притулку від усіх жахів військових дій.

Кордон України та Росії сьогодні приймає розмиті обриси. Частина прилеглих території на даний момент знаходиться під контролем ополченців, і українські силовики ведуть тривалі бої за владу над ними, в той час як ополченці активно організовують власні пропускні пости.

Відлуння війни

У російській пресі вже з`явилися дані про деякі розірвалися снарядах, які знаходяться на прикордонній російській території. За повідомленнями засобів масової інформації, вони потрапили сюди в результаті бомбардування українських міст, розташованих на кордоні двох країн. На даний момент міни вивчаються відповідними відомствами Російської Федерації, і лише потім буде винесено офіційний вердикт.

Кордон України та Росії, міста, які знаходяться між двома країнами, в тяжкому становищі. Сотні тисяч людей терплять утиски за національною ознакою, втрачають звичайний уклад життя, не можуть працювати, нормально існувати, отримувати необхідну медичну допомогу. За другу сторону барикад також бояться війни, шалених снарядів, терактів і біженців, стихійно перетинають кордон в тих місцях, де не обладнані пости і відсутні прикордонні війська. У який момент закінчиться беззаконня і почнеться мирне життя, точно відповісти не можна. Українцям і росіянам залишається тільки сподіватися на те, що політики зможуть врегулювати проблеми, скласти зброю, і на кордоні знову запанують мир і спокій.