Уреаплазма парвум: шляхи зараження і прогресування патології

Сьогодні можна сміливо стверджувати, що уреаплазма відноситься до тих інфекцій, які безпосередньо передаються статевим шляхом. Це пояснюється досить просто. Справа в тому, що основним збудником вважається уреаплазма уреалітікум з роду мікоплазм, яка дійсно може дислокуватися в статевих шляхах, а передаватися при статевих контактах.

Перш ніж говорити про характерне захворюванні, слід уточнити, що уреаплазма представлена найдрібнішими патогенними мікроорганізмами, мешкають безпосередньо на слизових сечових шляхів і статевих органів людини. Спочатку дані бактерії були віднесені до роду мікоплазм, але сьогодні вони перейшли в окремий клас бактерій завдяки своїй можливості активно розщеплювати сечовину. Важливо уточнити, що виділяють два види уреаплазм: уреаплазма парвум і уреаплазма T960. Зауважимо, що з двох даних биоваров перший зустрічається набагато частіше в медичній практиці, тому й зупинимося на ньому докладніше.

Для початку слід обумовити, які ж патології може спровокувати уреаплазма парвум. Даний вид уреаплазм сприяє загостренню запальних захворювань шийки матки, статевих органів і сечового міхура, зокрема, розвиток циститу, кольпіту і цервицита у жінок. Якщо говорити про новонароджених, тобто вагоме припущення, що parvum активно впливає на формування патології, проте ці дані досі не знайшли свого підтвердження. Тут важливо нагадати, що зараження відбувається від матері до плоду.

Уреаплазма парвум у чоловіків провокує патологічні процеси сечівника, у тому числі запалення придатка яєчка, уретрит, артрит і простатит, проте подібна інфекція в чоловічому організмі зустрічається набагато рідше, ніж у жіночому. Якщо ж говорити про дитячий організм, то дані патогенні бактерії здатні викликати захворювання органів дихання, а в запущених випадках стрімко розвинути бронхіт і пневмонію.

Є ще одна категорія пацієнтів, для яких уреаплазма парвум чревата трагічними наслідками. Мова йде про вагітних, інфікування яких може сприяти відторгненню плода і, як результат, переривання вагітності, а також аномального розвитку плоду в утробі матері. Тому перед плануванням вагітності доречно і необхідно здати аналізи обом партнерам на виявлення даного хвороботворного мікроорганізму.

Уреаплазма парвум має різні симптоми, але тут слід уточнити, що інкубаційний період патологічного процесу триває до місяця. Потім інфікований організм починає «демонструвати» характерні ознаки патології. Слід зазначити, що часто ознаки уреаплазмоза є слабко виражені, тому хвора людина не відразу може звернути на них увагу. Особливо безсимптомне прогресування даного захворювання спостерігається у жінок, які можуть роками жити і не знати про наявність у них цієї неприємної хвороби, а виявити її випадково, на плановому огляді у гінеколога. В цілому симптоми уреаплазмоза схожі з ознаками запальних процесів сечостатевої системи.

Якщо все ж лабораторним шляхом виявлена уреаплазма парвум, лікування повинно бути негайним. Тут необхідно уточнити, що схема продуктивного лікування призначається індивідуально в кожному клінічному випадку залежно від місцезнаходження вогнища запалення. Спеціаліст порекомендує антибактеріальні препарати, здатні знищити інфекцію- імуномодулятори, які активізують захисні сили організму, а також лікарські медикаменти, дія яких значно знижує ризик загострення побічних ефектів при прийомі антибіотиків.

Важливо розуміти, що лікування має призначати виключно знаючий фахівець, а поверхневе самолікування не дасть відчутних результатів, а тільки посилить патологію. При своєчасному реагуванні уреаплазма парвум продуктивно лікується.