Запалення сечового міхура: симптоми і лікування

Сечовий міхур відноситься до системи виділення, являє своєрідні резервуар для скупчення сечі, має м`язову структуру. Запалення сечового міхура, симптоми цього захворювання найбільш часто реєструються у дітей і жінок. Етіологія хвороби пов`язана в основному з проникненням збудників інфекцій в порожнину сечового міхура: стафило-, стрепто-, стафілококи, кишкова паличка.

У медичній практиці запалення сечового міхура прийнято називати циститом. Через особливості анатомічної будови даного органу жінки частіше хворіють порівняно з чоловіками. Слід сказати, що жіночий імунітет може легко побороти зазначене захворювання на ранніх стадіях його розвитку. Однак у жінок з ослабленою імунною системою хвороба має блискавичний характер.

Запалення сечового міхура, симптоми якого проявляються раптово, дуже болісно. Одним з перших ознак запалення сечового міхура є часті болі при сечовипусканні, почастішання сечовипускання, сеча може містити домішки гною і крові (піурія, гематурія). Пацієнтів з діагнозом запалення сечового міхура, симптоми можуть проявлятися у вигляді гострого болю в нижніх відділах живота.

При гострому перебігу циститу сеча містить значну кількість лейкоцитів, що свідчить про запальний процес. При дослідженні сечі виявляють бактерії. При гострому процесі в 1 мл сечі виявляють понад 100 тис. Мікробних тіл.

Запалення сечового міхура у дітей супроводжується плачем при сечовипусканні, болями в животі, лихоманкою і блювотою. Необхідно звернути увагу, що дівчатка хворіють набагато частіше хлопчиків. Найбільш сприйнятливими до захворювання є діти від 4 до 12 років.

Завдяки анатомічній будові, запалення сечового міхура у чоловіків реєструється рідко. У чоловіків довгий сечовипускальний канал, який перешкоджає попаданню інфекції в сечовий міхур. Простата також виступає в ролі своєрідного фільтра, яка не дає бактеріям піднятися вище в сечовий міхур і викликати запалення.

Запалення сечового міхура: симптоми і лікування

На сьогодні зовсім не обов`язково госпіталізувати пацієнта з діагнозом цистит. Досить призначити йому дотримання постільного режиму, прийом рясного пиття (близько 3 л рідини на добу). У процесі лікування хворий повинен дотримуватися дієти не вживати солоної, гострої їжі.

Раціон для такого пацієнта складається з ужитку дієтичних супів, каш та молокопродуктів. В період лікування слід утриматися від заняття сексом. Дотримуючись рекомендацій уролога можна вилікувати цистит і попередити його рецидиви. Лікування циститу у жінок має деякі особливості. Лікування циститу у жінок не має однобічного спрямування. При цьому призначають препарати для лікування піхви і відновлення його нормальної бактеріальної флори. Найчастіше в урології застосовують антибіотики (бісептол) і нітрофурани (фурагин) ефективність яких багаторічними випробуваннями.

Слід сказати, що мікроби дуже мобільні організми, які в певних умовах можуть швидко адаптуватися до дії різних препаратів. На сьогодні при лікуванні циститів часто використовується препарат катефрон, які являє собою екстракт містить листя розмарину, траву золототисячника і коріння любистку. Така суміш проявляє антибактеріальну та протизапальну дію. Також призначають діуретичні та імуностимулюючі препарати. Для виведення продуктів запалення міхура застосовують сечогінні: калію ацетат, темісал, лазикс, відвари польового хвоща, корінь солодки, брусниці, листя берези. Для зняття больових спазмів застосовують анальгетики анальгін, баралгін, амідоперін, спазмолітики (платіфілін гідрохлорид, но-шпу, папаверину гідрохлорид). Для придушення мікробної життєдіяльності використовують 5-НОК і нитроксолин. Перед призначенням антибіотиків, визначають чутливість бактерій до дії різних антибактеріальних засобів. Після антибіотикотерапії призначають спринцювання із застосуванням пробіотичних препаратів (біфідумбактерин). Для лікування циститу у чоловіків використовують ті ж препарати. Антибіотикотерапія у чоловіків має більш тривалий період (до десяти днів) порівняно з жінками (до п`яти днів).

З метою профілактики циститу у жінок їм не рекомендується переохолодження (Купання в ополонці, носіння міні-спідниць), слід вживати багато рідини (мінеральна вода без газу), дотримуватися дієти (потрібно утримуватися від гострої, кислої, пряної, солоної, маринованої їжі). При відвідуванні туалету витиратися потрібно спереду назад, а найкраще підмиватися, під час менструації бажано використовувати прокладки, а не тампони.