Що таке лейкоплакія сечового міхура і наскільки вона небезпечна?

Лейкоплакія сечового міхура - це досить рідкісна хвороба, яка супроводжується патологічними змінами слизового кулі, що вистилає сечовий міхур.

Лейкоплакія сечового міхура: особливості захворювання та його причини

Цікаво те, що саме прекрасна половина людства страждає подібними порушеннями. Причиною такої хвороби є важке і в більшості випадків хронічне запалення оболонок сечового міхура.

Насправді будь-яких специфічних збудників подібного стану не існує. Але доведено, що лейкоплакія сечового міхура розвивається при проникненні в організм статевих інфекцій, наприклад, хламідій або мікоплазм. Дуже часто захворювання розвивається при рецидивних запаленнях вже після того, як лікування статевого захворювання закінчено. До того часто лейкоплакия супроводжує такі жіночі хвороби, як ерозія або подібні порушення.

При хронічному прогресуючому запаленні спостерігається патологічна зміна слизової оболонки сечового міхура. Справа в тому, що сечовий міхур здорового людського організму всередині покритий так званим перехідним епітелієм, який чудово пристосований до контакту з сечею. Але при лейкоплакії слизова оболонка починає покриватися бляшками білуватого або жовтуватого кольору. Під ними можна виявити розширені судини. Така змінена оболонка вже не виконує свої естетсвенно функції.

Симптоми лейкоплакия сечового міхура

Основні ознаки подібного захворювання дуже схожі на симптоми звичайного циститу, з яким його іноді й плутають. Хворі люди скаржаться на гострі, нетерпимі болі внизу живота, які посилюються при наповненні сечового міхура, а також безпосередньо після його спорожнення.

Крім того, захворювання супроводжується почастішанням позовів до сечовипускання, включаючи і нічний час. Хворий скаржиться на постійне відчуття наповненості сечового міхура. Але на відміну від циститу, який можна підтвердити простим аналізом сечі, при лейкоплакії ніяких ознак запалення по аналізах не спостерігається.

Лейкоплакія сечового міхура: діагностування

Процес діагностування подібного захворювання досить важкий, тому що передбачає не тільки постановку правильного діагнозу, але й визначення природи збудника.

Саме тому лікар спочатку повинен зібрати якомога більш повний анамнез, а також вислухати скарги пацієнта. По можливості жінки повинні обов`язково пройти ретельний гінекологічний огляд. Крім того, здаються аналізи сечі на посів бактеріологічної патогенної мікрофлори, а також мазок з цервікального каналу.

Тим не менш, самим надійним способом діагностування вважається цітоскопія. Під час процедури за допомогою спеціального приладу досліджують порожнину сечового міхура.

Лейкоплакія сечового міхура: лікування.

Досить тривалий час подібне захворювання не піддавалося лікуванню. Але сучасні способи медикаментозного впливу на організм дозволяють повністю позбавиться від хвороби.

Для початку дуже важливо визначити збудника хвороби, а також первинне захворювання, якщо воно існує. Для того, щоб вилікуватися від лейкоплакії, необхідно особливу увагу приділити саме усунення першопричини.

Крім того, хворим призначають і антибактеріальні препарати, до яких чутливі патогенні організми мікрофлори статевих органів. При необхідності проводять коагуляцію пошкоджених ділянок слизової сечового міхура. У деяких випадках хворим призначають безпосереднє введення лікарських препаратів в порожнину міхура.

Варто відзначити, що процес лікування досить тривалий. Але тільки так можна повністю позбутися недуги і постійного дискомфорту.