Артеріальна гіпертонія у літніх

Артеріальна гіпертонія у літніх

В.С. Чистова

Перший МГМУ ім І.М. Сеченова

Про те, що артеріальна гіпертонія входить до числа найсерйозніших захворювань, знають практично всі, хто переступив поріг похилого віку. До категорії літніх, як правило, відносять чоловіків у віці від 60 до 74 років і жінок у віці від 56 до 74 років. Це, зрозуміло, не означає, що артеріальна гіпертонія є хворобою тільки літніх людей, вони можуть проявитися у будь-якої людини вже після 35-ти років, просто так називаного «третьому віком» особливо притаманні порушення в діяльності серцево-судинної системи пов`язані з віковими змінами, які в свою чергу викликають ризики розвитку коронарних, мозкових і ниркових ускладнень.

Артеріальна гіпертонія неспроста вважається дуже підступною. Її багато хто недооцінює, адже на початкових етапах людина взагалі може нічого не відчувати, ні головних болів, не мати проблем з серцем. Високий рівень артеріального тиску не відразу дає про себе знати. Визначити його можна тільки в тому випадку, якщо людина регулярно контролює свій тиск, піклуючись про здоров`я, або при черговому відвідуванні лікаря раптом виявляється, що рівень артеріального тиску значно перевищує норму. Саме тому гіпертонію називають «мовчазним вбивцею». Цим же пояснюється світова статистика, згідно якої артеріальна гіпертонія провокує половину всіх смертей у літніх людей.

Що таке артеріальна гіпертонія

За визначенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров`я (ВООЗ) під артеріальною гіпертонією прийнято розуміти підвищення систолічного артеріального тиску більш ніж на 140 мм рт.ст. при нормальному або незначно зниженому артеріальному тиску - менше 90 мм рт.ст. У віковій групі від 65 до 75 років у 2/3 випадків діагностується особлива форма есенціальною артеріальною гіпертонії - ізольована систолічна гіпертонія. Ця форма супроводжується підвищенням пульсового артеріального тиску, яке збільшує ризики розвитку серцево-судинних ускладнень і мозкових інсультів. У класифікації експертів ВООЗ є ще й прикордонна артеріальна гіпертонія, якій властиво підвищення систолічного артеріального тиску до 149 мм рт.ст. при артеріальному тиску близько або менше 90 мм рт.ст.

Статистика захворювання

У більшості розвинених країн артеріальна гіпертонія зустрічається у 50-60 відсотків літніх людей, кількість яких у світі безперервно зростає. Для Росії, де спостерігається стійке старіння населення, а середня тривалість життя російського чоловіка близько 60 років, ця проблема набуває особливої актуальності. Пов`язано це з тим, що захворювання надзвичайно поширене, а інформованість населення про те, що вони вже хворі, дуже низька. Лише невелика кількість літніх людей регулярно контролюють свій артеріальний тиск, що в цілому збільшує фактор ризику, що визначає розвиток і прогресування хвороби. Росія на сьогоднішній день займає одне з перших місць у Європі за смертністю від захворювань серцево-судинної системи спровокованих артеріальною гіпертонією.

Причини і наслідки хвороби

Сьогодні отримано достатньо даних, що підтверджують, що з віком число хворих на артеріальну гіпертонію збільшується. Розвиток хвороби відбувається у зв`язку з віковими змінами в організмі, у тому числі в серцево-судинної системі. Починаючи приблизно з 40-років, у людини в судинному руслі починається відкладення кальцію, колагену, еластину і глікозаміногліканів. Одночасно з цим прогресують атеросклеротичні зміни. Ці процеси обумовлюють зниження еластичності аорти і великих артерій. Стінки судин, втрачаючи еластичність, перестають реагувати на зміну артеріального тиску в систолу і діастолу. Сформовану ситуацію посилює атеросклероз, хоча ступінь його виразності не обов`язково має взаємозв`язок з підвищенням тиску.

Одночасно з вищепереліченими змінами судини розширюються і подовжуються, а самі дрібні з них стають менш проникними, що призводить до погіршення живлення тканин організму і спричиняє за собою зростання артеріального тиску. Разом з тим, при артеріальній гіпертонії у літніх людей відзначається порушення циркадного ритму артеріального тиску. Дослідження показали, що більш ніж у 50% пацієнтів вікової групи 65-75 років не відзначається адекватного зниження артеріального тиску в нічний час під час сну, яке при нормальних умовах коливається в межах 10-20 мм рт.ст. Замість цього, вночі тиск або різко виростає або надлишково знижується. Так само дуже часто спостерігається швидкий і виражений ранковий підйом артеріального тиску.

Всі ці порушення добового ритму артеріального тиску є прогностичними параметрами важких серцево-судинних ускладнень, наслідком чого стають ураження органів-мішеней у літніх людей: головного мозку, лівого шлуночка серця, нирок і очей. Стійке підвищення і різкі перепади артеріального тиску до високих цифр провокують порушення обміну речовин і кисневе голодування тканин очей. Порушення кровопостачання сітківки ока і крововиливи в сітчасту оболонку можуть призвести до втрати зору. Поряд з цим, більше половини літніх людей хворих на артеріальну гіпертонію, особливо чоловіки, страждають гіпертрофією (збільшенням маси міокарда) лівого шлуночка серця, порушенням ниркової функції, піддаються ризику інсульту.

Гіпертрофія лівого шлуночка при артеріальній гіпертонії

Гіпертрофія міокарда лівого шлуночка загрожує серйозними ускладненнями у вигляді серцевої недостатності, інфарктів. Слід зазначити, що це захворювання стоїть на одному з перших місць серед всіх інших факторів ризику, що стосуються розвитку ускладнень, викликаних артеріальною гіпертонією. Ступінь збільшення маси міокарда визначається щодо його нормальної маси. Гранично допустимим значенням індексу маси міокарда у чоловіків прийнято вважати 134 г / м2, а у жінок трохи менше - 110 г / м2. В даний час кращим способом вивчення гіпертрофії міокарда вважається ехокардіографія. Найпопулярніший вид діагностичного обстеження серця - електрокардіографія, так само здатна виявляти гіпертрофію лівого шлуночка, але тільки за умови, якщо зміни вже близькі до критичних. Відмінні результати дають такі методи дослідження як комп`ютерна томографія та магнітно-ядерний резонанс.

Порушення ниркової функції при артеріальній гіпертонії

Порушення функції нирок на початковому етапі при артеріальній гіпертонії часто виявляється непоміченим, що є основним чинником прогресування хронічної ниркової недостатності, ураження внутрішньонирковий судин і т.п. Причиною виникнення різних недуг пояснюється ослабленням кровотоком в нирках, оскільки при гіпертонії відбувається істотне звуження кровоносних судин і ущільненням їх стінок. Ще одним з найбільш частих змін в ниркових артеріях є гіперпластичний -еластичний атеросклероз. Внаслідок склерозирования просвіт в судинах артеріального русла нирок зменшується. В обох випадках обсяг ниркового кровотоку зменшується, що веде до появи гіпоксії - нестачі кисню в тканинах нирок. Ниркова тканина атрофується і заміщається сполучною тканиною, яка не в змозі виконувати ниркові функції. У результаті не виконується мочеобразование і сечовиділення, що не виводяться шлаки і токсини, організм самоотравляется азотистими шлаками аж до розвитку уремії, яка може спровокувати летальний результат.

Зміни в головному мозку при артеріальній гіпертонії

Про пошкодження головного мозку при артеріальній гіпертонії слід сказати трохи докладніше. Зазвичай, змінам у структурі головного мозку передують неспецифічні симптоми, які можуть характеризуватися самими різними хворобами і спочатку не привертають до себе уваги у більшості літніх людей. У їх числі періодично з`являються і зникають головний біль, зниження пам`яті, дратівливість, розлад сну, шум у вухах і ряд інших симптомів. У цей період будь-яких особливих змін в нервовій системі не відбувається, але на очному дні можна побачити що починається звуження артерій сітківки. Якщо артеріальна гіпертонія розвивається безконтрольно, то з плином часу ці симптоми стають все більш вираженими і стійкими. На цій стадії відбуваються органічні порушення центральної нервової системи. Перехід артеріальної гіпертонії в наступну, третю стадію вже безпосередньо пов`язаний з ризиком інсульту.

Інсульт при артеріальній гіпертонії

На пізніх стадіях захворювання, артеріальна гіпертонія супроводжується масштабними порушеннями діяльності центральної нервової системи. Вони серйозно поглиблюються гіпертонічними кризами, періодичність яких частішає, а так само виникненням інсультів. Коротко описати інсульт можна таким чином - це швидко розвинуте порушення мозкового кровообігу, в результаті якого тканини головного мозку одержують невідновні пошкодження. При руйнуванні тканини головного мозку, організм літньої людини перестає нормально функціонувати. У світовій медичній практиці розрізняють два типи інсульту: геморагічний та ішемічний. Гемморагіческій інсульт характеризується пошкодженням ділянки або цілої області мозку внаслідок крововиливу різних розмірів. При ішемічному інсульті гинуть нервові клітини ділянки мозку внаслідок припинення кровопостачання, викликаного закупоркою однією з мозкових артерій атеросклеротичної бляшкою.

Після докладного розгляду симптомів і наслідків артеріальної гіпертонії можна зробити висновок, що за великим рахунком, це не тільки хвороба, але й особливий стан організму, яке породжує величезну кількість більш серйозних і навіть смертельно небезпечних захворювань. Підводячи підсумок, повторимо, що артеріальна гіпертонія стає джерелом ризику виникнення інфаркту міокарда, стенокардії та аритмії, задишки і діабету, остеохондрозу, артрозу, пародонтозу, холециститу, гастриту, коліту та ще цілого ряду недуг. У зв`язку з цим, стає очевидною необхідність раннього діагностування артеріальної гіпертонії та вжиття всіх можливих заходів для її контролю і лікування. Медикаментозне лікування артеріальної гіпертонії для літніх людей призначається відразу після обстеження. Підбір ліків здійснюється з урахуванням безлічі факторів, включаючи наявність супутніх хвороб.

Список використаної літератури: 1. Жданова О.Н. проф. кафедри факультетської терапії СПбГМУ ім. акад. І.П.Павлова, «Артеріальна гіпертензія у літніх людей» - Науково-практичний журнал «Артеріальна гіпертензія», Том 08 / N 5/2002, М. Вид-во: «Медіа Медика» .2. Сінькова Г. М. доц. кафедри функціональної та ультразвукової діагностики Іркутський ДМУ, «Епідеміологія артеріальної гіпертензії» - Сибірський мед. журнал, 2007, 8, 5-10.3. Ємельянова І. А. «Гіпертонія. Сучасний погляд на лікування та профілактику »М.- ІГ" Весь ", 2008 р.- 128 с.4. Шахтар М. «Артеріальна гіпертонія», М.- Вид-во: «Практика», 2009 г.5. Біверс Г. «Артеріальна гіпертонія», М.- Вид-во: БІНОМ, 2005