Тонзиліт, або запалення мигдалин
Ми всі з дитинства знайомі з таким захворюванням, як опухлі гланди. Так от, в медицині це стан відомо як тонзиліт. Гланди, або піднебінні мигдалини, виконують захисну функцію в нашому організмі і перешкоджають проникненню бактерій в дихальні шляхи.
За певних умов мигдалини можуть запалитися і збільшитися в розмірах. Найчастіше причиною тонзиліту стають бактеріальні або вірусні інфекції (зазвичай стрептококи, стафілококи і аденовіруси), які поширюються повітряно-крапельним шляхом. Інші можливі причини тонзиліту включають різного роду порушення носового дихання (наприклад, при аденоїдах, поліпах, викривленні носової перегородки) та інфекції в сусідніх органах (гайморит, аденоїдит, синусит та ін.). Переохолодження, неправильне харчування і зниження імунітету також створюють сприятливі умови для розвитку захворювання.
Гострий і хронічний тонзиліт
Існує два види тонзиліту: гострий і хронічний. Гострий тонзиліт більш широко відомий під назвою ангіна. Основні симптоми тонзиліту включають:
- Біль і першіння в горлі
- Утруднене дихання
- Біль при ковтанні
- Підвищення температури тіла
- Збільшення мигдаликів
- Освіта на мигдалинах білого або жовтуватого нальоту
- Головний біль
- Загальну слабкість
- Тонзиліт часто супроводжується іншими гострими респіраторними захворюваннями, що характеризуються нежиттю і кашлем
- Збільшення лімфатичних вузлів
- У дітей крім вищезгаданих симптомів може спостерігатися нудота і біль у животі.
Якщо не почати вчасно лікувати ангіну, то вона може розвинутися в хронічний тонзиліт, який, у свою чергу, може дати ускладнення на нирки, серце та інші важливі органи. Найбільш поширені з цих ускладнень - міокардит, ревматизм, сепсис і пієлонефрит. Саме тому дуже важливо звернутися до лікаря при перших же симптомах тонзиліту.
При хронічному тонзиліті у пацієнтів спостерігаються такі симптоми:
- Біль в горлі
- Неприємний запах з рота
- Відчуття клубка в горлі, викликане утворенням гнійної пробки
- Відкашлювання гнійних пробок.
Як лікувати тонзиліт?
Лікування тонзиліту в більшості випадків має на увазі прийом антибіотиків та інших лікарських препаратів для знищення інфекції. Крім цього рекомендується полоскати горло антисептичними розчинами (марганцівкою, перекисом водню та ін.). При хронічному тонзиліті крім вищезгаданих заходів проводиться фізіотерапія - опромінення мигдаликів ультрафіолетовим випромінюванням.
У тих випадках, коли консервативне лікування виявляється неефективним, або якщо мигдалини перестають виконувати захисну функцію, застосовується хірургічне лікування, яке полягає у видаленні мигдалин. Ця процедура також відома як тонзилектомія. Іншими показаннями до операції є ризик ускладнень з боку важливих органів, порушення ковтання і синдром нічного апное (періодичні зупинки дихання під час сну). Раніше тонзилектомія вважалася найбільш ефективним способом лікування тонзиліту і проводилася набагато частіше. Однак згодом, коли була виявлена захисна функція мигдаликів, видаляти гланди стали значно рідше.
Чи можна запобігти тонзиліт?
Оскільки тонзиліт найчастіше виникає на тлі слабкої імунної системи, то важливою складовою профілактики тонзиліту є загальне зміцнення та оздоровлення організму. Рекомендується дотримуватися збалансованого харчування і стежити за тим, щоб організм отримував достатню кількість вітамінів і мікроелементів. Активний спосіб життя, загартовування і заняття портом також відіграють важливу роль у зміцненні імунітету.
Крім цього для попередження інфекції необхідно дотримуватися правил особистої гігієни, регулярно провітрювати приміщення і проводитися достатньо часу на свіжому повітрі.