Хронічний тонзиліт, лікування та профілактика.

Хронічний тонзиліт - це поразка лімфоїдної тканини в глотці інфекційного характеру. Частіше він розвивається як наслідок зниження імунітету і зменшення здатності організму опиратися інфекціям. Лімфоїдна тканина при цьому збільшується, намагаючись забезпечити організму максимальний захист від інфекції, однак подібний захист часто призводить до того, що в лакунах утворюється відмінне середовище для розмноження вірусів і бактерій. Підвищена чутливість організму до алергічних компонентів може лише спровокувати хронічний тонзиліт, лікування якого потім буде довгий і часто негідно ефективне.

Симптоми розвитку хронічного тонзиліту

Загострення тонзиліту починається з дертя в горлі, болі при ковтанні, іноді з відчуття чужорідного тіла в області мигдалин, нерідко виникає неприємний запах з рота, виділення казеозних пробок. Захворювання часто супроводжується субфебрильною температурою тіла, головним болем, зниженням працездатності і в деяких випадках нападами кашлю.

Причини виникнення і розвитку хронічного тонзиліту

Причиною виникнення і розвитку хронічного тонзиліту найчастіше є перенесена ангіна, проте далеко не завжди вона є єдиною причиною. Інфекційні захворювання носоглотки (фарингіт, стоматит, аденоїдит, парадонтоз) також можуть стати пусковим механізмом для виникнення хронічного тонзиліту.

Хронічний тонзиліт. Лікування. Ускладнення.

Якщо ангіна і хронічний тонзиліт не супроводжується болями в горлі, високою температурою, то пацієнти найчастіше не поспішають звертатися до лікаря, а між тим ускладнення недолікованих захворювань можуть бути досить серйозними. Якщо не лікувати хронічний тонзиліт, він може призводити до серйозних ускладнень: ураження серця, суглобів, розвиток нефриту, ревматизму.

Хронічний тонзиліт. Лікування.

Найчастіше ангіни та тонзиліти викликаються стрептококами, які чутливі до дії аминопенициллинов і пеніцилінів. Препарати цих груп і є основними в лікуванні таких захворювань. Новим напрямком у лікуванні хронічного тонзиліту є антибіотики з ряду макролідів (Азитроміцин, Хемоміцин, Еритроміцин, Сумамед), вони демонструють ефективність відносно бактеріальної флори, яка найчастіше служить причиною розвитку хронічного тонзиліту. Макроліди мають здатність накопичуватися в лімфоїдної тканини, цей факт визначає досить високу ефективність при лікуванні невеликими дозами. Прийом макролідів не викликає побічних реакцій, саме тому з їх допомогою можна вилікувати хронічний тонзиліт.

Лікування хронічного тонзиліту, як правило, полягає в підвищенні імунітету, усунення запальних процесів, антибактеріальне лікування. Місцеве лікування (фізіотерапія, промивання мигдалин) найчастіше підсилюють ефект лікування. При неускладнених формах тонзиліту показано консервативне лікування, якщо воно не дає ефекту, застосовується хірургічне видалення мигдалин.

Хронічний тонзиліт. Профілактика і лікування.

Якщо ви ставите питанням: «Як вилікувати тонзиліт назавжди?», То вам слід приділити особливу увагу порад фахівців. Найлегше попередити захворювання, ніж його лікувати - про це говорив ще Гіппократ. Саме тому фахівці, насамперед, радять займатися профілактикою захворювання. Щоб попередити хронічний тонзиліт вони, насамперед, рекомендують своєчасну санацію порожнини рота, лікування хронічних захворювань глотки і носоглотки, нормалізацію режиму праці та відпочинку, загартовування. Правильний спосіб життя - це чи не основна умова для того, щоб хронічний тонзиліт покинув вас назавжди.