Перелом ребер: симптоми та лікування

Перелом ребер найчастіше зустрічається у людей старшого віку. Розрізняють тріщини, переломи одного або більшої кількості ребер без зміщення або зі зміщенням уламків. Перелом виникає в місці прикладання сили при прямому дії на обмеженій ділянці травмуючого фактора. Важче за всіх протікають двосторонні множинні переломи. Вихід з ладу нижніх ребер може призвести до пошкоджень органів, розташованих в черевній порожнині: нирок, селезінки, печінки. Іноді пошкоджуються органи грудної порожнини.

Одиночний перелом ребер викликає такі прояви, як локальна гострий біль, що підсилюється при вдиху, зміні положення тіла або кашлі. Хворим доводиться дихати поверхнево, пошепки говорити, нерухомо сидіти, притискаючи рукою хворе місце і зігнувшись у бік перелому. При травмуванні може відчуватися хрускіт, який визначається і при прослуховуванні. При стисненні руками грудної клітки і натисканні на окремі ребра пальцями в місці перелому відчувається сильний біль.

Множинні переломи супроводжуються шоком, підшкірної емфіземою, кровохарканням, пневмотораксом та гемотораксом, розладами серцевої діяльності та дихання. Велике значення для діагностики грає рентгенологічне дослідження, яке дає можливість встановити гемо- та пневмоторакс.

Коли відбувається перелом ребер, можуть виникнути ускладнення, які полягають у пораненнях кінцями кісток плеври і легкого. Внаслідок поранення відбувається крововилив. Основним симптомом поранення виступає кривава мокрота. Коли з пошкодженням легені виходить повітря, він викликає підшкірну емфізему і закритий пневмоторакс. Відбувається здуття шкіри, а при натисканні визначається крепітація. Повітря, що накопичився в порожнині плеври, розсмоктується поступово. При наростаючих проявах емфізема поширюється на шию і середостіння і може викликати їх здавлювання.

Перелом ребер: лікування

При виникненні перелому накладають фіксуючу пов`язку, щоб зменшити дихальні рухи пошкодженої частини грудної клітки, в результаті яких зміщуються відламки, а їх кінці труться одна об одну. Для цього використовують ліпкопластирную пов`язку, накладаючи її таким чином, щоб смужка пластиру накладалася на половину раніше покладеної смужки, при цьому їх наклеюють від грудини до хребта. Кількість смуг коливається від шести до десяти. Грудну клітку також фіксують накладенням широкого рушники або бинта. Замотування виробляють з таким розрахунком, щоб знизити рухи грудної клітки, ліквідувавши, таким чином, тертя уламків і припинивши больові відчуття.

Якщо виник перелом ребра, лікування полягає у уприскуванні двох процентного розчину новокаїну, який дозволить різко знизити болю і поліпшити дихання. Для профілактики пневмонії хворому дають сульфаніламідні препарати і антибіотики. Щоб зменшити болі також призначають морфін, дионин і кодеїн, що знижує кашель. Хворому прописують постільний режим, надають напівсидяче зручне положення, в результаті чого значно поліпшується дихання.

При закритому ненарастающем пневмотораксе призначають наркотичні препарати і накладають фіксуючу пов`язку. Ці заходи сприяють забезпеченню спокою легкого і зменшують перехід повітря з нього в порожнину плеври. При закритому наростаючому пневмоторакс спочатку виконують пункцію грудної клітки, що дозволяє випустити повітря. Але зазвичай це дає лише тимчасовий ефект. При посиленні симптомів роблять розтин грудної порожнини, куди вводять клапанний гумовий дренаж. Перелом ребер заростає не раніше ніж через місяць.