Фолікулярний кератоз

Фолікулярний кератоз є групою захворювань придбаної або спадкової природи, основною особливістю якої вважається гиперкератоз, приурочений до фолікулів волосся.

Згідно гістологічним дослідженням, хвороби мають схожі ознаки. Так, фолікулярний кератоз проявляється щільними вузликами у вигляді конічних рогових пробок в фолікулярних гирлах. Часто такі формування закінчуються сухими, у вигляді ниток виступамі- «шипиками». Фолікулярний кератоз різних видів може відрізнятися по локалізації, присутності запальних процесів, глибиною проникнення в дерму рогових мас, а також поєднанню з іншими симптомами.

Необхідно відзначити, що практичне значення має визначення характеру захворювання. Залежно від того, вроджений або набутий фолікулярний кератоз, складається прогноз недуги.

Окремі спостереження перебігу захворювання відносяться до різновидів плоского лишаю, іхтіозу, туберкульозу. Таким чином, лікування кератозу зводиться до позбавлення від цих недуг.

У ряді випадків встановлюється інфекційно-паразитарна природа фолікулярного кератозу. Так, виявлення кліща або грибів-тріхофітонамі передбачає відповідну терапію, проведення якої може повністю позбавити від недуги.

Сприятливими є прогнози придбаних симптоматичних фолікулярних кератоз. Вони можуть виникнути в результаті контакту з маслами, вуглеводами, мастильними матеріалами. Таким чином, визначають токсікодерміческій або артіфіціального фолікулярний кератоз.

Лікування спадкових захворювань вельми проблематично.

Розвитку недуги може сприяти і брак в організмі А і С вітамінів.

Так як основна ознака хвороби - це своєрідні «мурашки» на шкірі (гусяча шкіра), захворювання вважається косметичної проблемою і не загрожує здоров`ю. Саме тому ймовірно отримати відмову дерматолога у проведенні будь-якої терапії, мотивований спадкової природою недуги. Однак очевидно, що шкода косметичні дефекти здоров`ю все-таки завдають. У зв`язку з цим, у багатьох людей (зокрема, жінок) розвиваються комплекси, знижується самооцінка, погіршується настрій, з`являється дратівливість.

Однак існують способи, як полегшити стан.

Досить ефективними є лікувальні купання.

У ванну поміщають полотняний мішечок. У нього попередньо засипають склянка борошна (житнього) і грубих висівок (пшеничних), півсклянки пластівців від мила.

Корисними також є ванни з маслом чайного дерева. Рекомендується перед процедурою розтерти шкіру подрібненої сіллю (морської). Після прийняття ванни тіло змащується живильним кремом.

Рекомендується також два-три рази на тиждень харчову соду і сіль в рівних частках наносити поверх гелю для душу і злегка розтирати шкіру. Втирання рекомендують виробляти до появи незначних поколювань. Потім суміш необхідно змити, щоб уникнути пошкодження. Після таких процедур шкіру рекомендується зволожувати кремом.

Визнане і не менш, а в деяких випадках, і ефективніший засіб для боротьби з гусячою шкірою - сауна або лазня. Відвідування парильні дуже корисно, так як відбувається прискорення кровообігу. Крім того, здійснюється благотворний вплив на жировий шар під шкірою. У процесі активного потовиділення виводяться шлаки і токсини з організму, підвищується імунітет. Для посилення терапевтичного ефекту після лазні рекомендується пити чай на травах або мінеральну воду. Прийом контрастних процедур також значно підвищить ефективність процедур. Крім боротьби з дефектами шкіри, лазня або сауна дозволяють справлятися і з надмірною вагою.