Нетримання калу

Нетримання калу виникає в результаті розладів функцій прямої кишки і роботи заднепроходного сфінктера.

Нормальне утримання вмісту відбувається за допомогою мускулатури. Серед м`язів особлива роль належить забезпечує замикання довільне зовнішнього сфінктера, а також внутрішнього, тонічно змикає. Певне завдання виконує і мускулатура, що здійснює підняття заднього проходу. Ці м`язи посилюють роботу анальних сфінктерів. Їх функція регулюється центрами іннервації, які розташовуються в спинному і головному мозку і дистальному відділі товстого ділянки кишки. При ураженні якого-небудь з них відбувається нетримання калу (енкопрез).

До основних причин порушень функцій слизової оболонки і м`язової тканини кишки слід відносити травми, вади у розвитку аноректальної зони вродженого характеру. Досить несприятливо впливають на стан і різні запалення. Ці процеси здатні знижувати чутливість в рецепторною зоні і посилювати моторику товстої кишки. До найбільш популярних запалень відносяться холера, дизентерія, окремі типи коліту. Крім того, нетримання калу дорослих може виникнути в результаті розвитку пухлин в районі малого тазу, при порушенні іннервації (периферичної або центральної).

До окремого різновиду енкопрез слід віднести, так звану, «ведмежу хворобу». Даний стан є наслідком бурхливої вегетативної реакції на вплив найсильнішого психоемоційного подразника. Воно може мати вроджену природу і зв`язуватися з розвитком певних недуг (епілепсія, ДЦП та інші). Часто відбувається подібного роду нетримання калу у дітей внаслідок психоемоційних потрясінь. До них слід віднести накопичуються протягом певного періоду переживання і негативні емоції (наприклад, в результаті перебування в несприятливих для психіки умовах), спонтанний стрес (сильний переляк).



Нетримання калу у дитини може носити епізодичний або постійний характер. У першому випадку енкопрез проявляється тільки в разі виникнення певних чинників.

Першою ознакою розвитку нетримання є нічні мимовільні випорожнення. У подальшому енкопрез починає проявлятися і в денний час.



До найбільш поширених причин розвитку стану відносять:

  • відлучення від батьків;
  • занадто наполегливі спроби батьків привчити малюка до горшку;
  • зміна навколишнього оточення в зв`язку з походом в садок або школу, переездом;
  • сімейні конфлікти;
  • втрата близької людини;
  • інший туалет (в гостях, дитячому садку чи школі).

Як показує практика, часто нетримання калових мас трапляється у дітей, чиї батьки вживають надмірну кількість спиртного.

Крім психологічної природи розвитку енкопрез у дитини, захворювання може виникнути і в результаті органічних уражень, названих вище. Великий вплив на стан роблять і систематичні придушення позивів до дефекації (ситуації, коли малюк повинен стримуватися). Має місце і вплив родових травм. Однак найбільш частою причиною мимовільного спонтанного випорожнення є тривалі закрепи.

Більшість форм органічної та функціональної недостатності анального сфінктера, провокуючого нетримання калу, при правильно підібраному комплексі терапевтичних заходів усувається повністю або стан в значній мірі покращується.

Несприятливим вважається прогноз при спонтанному випорожнюванні у пацієнтів, які страждають психічними порушеннями, олігофренією, придбаним недоумством.




» » Нетримання калу