Неспецифічний виразковий коліт. Лікування консервативними методами

Хворим, у яких діагностовано первинний неспецифічний виразковий коліт, лікування проводиться в лікарняних умовах. Госпіталізація пацієнтів необхідна з метою визначення необхідних терапевтичних заходів при наявності супутніх обмінних порушень і розладів системи кровотворення. Зважаючи втрати великих обсягів електролітів і рідини через пряму кишку, супроводжуючих неспецифічний виразковий коліт, лікування припускає інфузійну терапію (введення в кровотік розчинів певної концентрації і об`єму) і гемотрансфузию (переливання крові).

У терапевтичний комплекс входить також ентеральне харчування (введення поживних компонентів в ділянку кишки, здатний їх всмоктувати).

Лікування виразкового коліту неспецифічного вельми ефективно із застосуванням кортикостероїдів і імуносупресорів. Необхідно, однак, зазначити, що застосування даних препаратів викликає серйозні побічні прояви.

Якщо має місце середньої тяжкості неспецифічний виразковий коліт, лікування призначається препаратом "Преднізолон" в добовій дозі 40-60 мг. Як показує практика, таке дозування досить ефективна для полегшення стану. Якщо ж має місце важкий неспецифічний виразковий коліт, лікування призначається парентеральним (внутрішньовенним) введенням ліки "Метилпреднізолон" або "Гидрокортизон". Слід зазначити, що кортикостероїди вельми ефективні при усуненні активної фази патології. При цьому їх застосування в невеликих дозах в період ремісії (полегшення) не запобігає розвитку рецидивів (повторів).

Протягом курсу терапії пацієнту рекомендована певна дієта, так як лікувати коліт без правильного харчування недоцільно і малоефективно.

Раціон створюється механічно щадить, з високим вмістом білків (легкозасвоюваних). До них відносять, в першу чергу, свіжий сир, нежирну рибу і м`ясо. Не рекомендовані ні фрукти, ні овочі. Режим харчування повинен бути дробовим, незначними порціями. Продукти не повинні бути холодними або гарячими. При важких станах додатково призначається парентеральне (внутрішньовенне) харчування. Обов`язково в раціон включені вітаміни.

Інфузійна терапія проводиться з метою знешкодження токсинів в організмі, а також корекції водно-електролітного і білкового рівноваги.

Залежно від чутливості мікрофлори в товстому кишечнику призначаються антибіотичні препарати.

Для усунення диарейного симптому (проносу) застосовують антіхолінергетіческіе медикаменти (екстракт і настоянка беладони, препарати "Платифиллин", "Солутан"). Слід пам`ятати, що дані кошти протипоказані хворим з глаукомою. Крім того, призначаються в`яжучі препарати на рослинній основі (відвари кірки граната, жолудя, настої черемхових плодів та інші).

У випадку розвитку таких ускладнень, як об`ємне кровотеча, непрохідність кишечника, перфорація (наскрізний руйнування стінки) кишки, важкий бистропрогрессирующий виразковий коліт (неспецифічний), не усуває проведеною терапією, а також рак в товстій кишці, проводиться хірургічне лікування.

Як правило, основними методами оперативного втручання є:

• паліативні (не радикальною) операції;
• радикальні операції;
• відновно-реконструктивні операції.

Активна хірургічна тактика рекомендована для дітей, що мають виразковий коліт у важких формах, у разі відсутності швидкої позитивної реакції на застосовуване лікування. Як правило, оперативне втручання є мірою вимушеною. Слід зазначити, що хірургічний метод приносить полегшення, особливо у випадках, коли паталогия набуває безперервне рецидивуючий перебіг.