Гостре запалення яєчників. Лікування

Лікування запалення яєчників (придатків) в гострій стадії здійснюється в стаціонарі. Таким чином, створюються необхідні умови для психічного і фізичного спокою хворий. Терапевтичні заходи включають в себе призначення легкозасвоюваній дієти, необхідної кількості рідини (чай, лужне пиття, морс).

Пацієнткам, яким діагностовано гострий аднексит (запалення яєчників), лікування проводять із застосуванням антибактеріальних препаратів, які мають широкий спектр дії, знеболюючих, протизапальних засобів. Призначаються і десенсибілізуючі (запобігають або знижують алергічні прояви) медикаменти.

При проведенні антибактеріальної терапії препарати вибираються на підставі чутливості збудника. При цьому дозування медикаменту повинна забезпечувати максимальну концентрацію у вогнищі, де виникло запалення яєчників. Лікування при гострому аднекситі проводиться медикаментами з групи пеніцилінів (Ампіокс, Ампіцилін), тетрацикліну (Тетрациклін, доксациклін), фторхінолонів (Офлокацін), макролідів (еритроміцин, Азитроміцин), аміноглікозидів (Гентамицин), лінкозамідів (Кліндаміцин), нітроімідазолів (Метронідазол). При цьому переважніше застосовувати препарати тривалої дії (Амоксицилін, Ампіцилін та інші). Якщо має місце ризик виникнення септичних ускладнень, анаеробна або змішана флора, якими супроводжується важке запалення яєчників, лікування призначають різними поєднаннями антибіотиків, наприклад, Левоміцетин і Гентамицин, Хлорамфеникол і Кліндаміцин та інші. На анаеробну мікрофлору бактерицидну дію надає препарат «Метронідазол».

З метою усунення симптомів інтоксикації, супроводжуючих гостре запалення яєчників, лікування включає інфузійну терапію. Вона припускає введення (внутрішньовенне) білкових препаратів, розчинів глюкози та інших речовин.

У разі виявлення гнійних запальних форм на тлі аднексита показано хірургічне втручання (лапароскопія). В ході операції здійснюється видалення гною і зрошення осередку ураження антибіотиками і антисептиками. У лікуванні запалення яєчників (придатків) використовується і метод евакуації вмісту в мешотчатой пухлини у вигляді пункції (проколу) вагінальних склепінь і місцевого введення антибіотиків.

У випадках розвитку гнійного розплавлення в придатках (ймовірність розтину гнійника, посилення ниркової недостатності та інших ускладнень) показано оперативне видалення, так як лікувати запалення яєчників далі не представляється можливим.

Після усунення всіх проявів гострого аднекситу, при переході в підгостру фазу, призначають фізіотерапевтичні процедури. Вони включають в себе ультразвук, вібромасаж, електрофорез з калієм, магнієм, цинком на низ живота.

Гострий аднексит за відсутності своєчасних терапевтичних заходів переходить в хронічне запалення з періодичними загостреннями. У разі виникнення таких станів терапевтичні заходи проводяться ті ж, що і при гострому аднекситі (госпіталізація, інфузійна, антибактеріальна, десенсибілізуюча терапія, а також вітаміни).

Після полегшення симптомів загострення хронічного аднекситу рекомендовані ін`єкції алое, фізіотерапевтичні процедури (електрофорез із застосуванням лікарських засобів, УВЧ-терапія, вібромасаж). Процедури проводяться з постійним контролем над лабораторними та клінічними показниками. Слід зазначити, що фізіотерапія сприяє розсмоктуванню запалень, зняттю больового синдрому, зменшенню формування спайок. Ефективними є лікувальні грязі, вагінальне зрошення мінеральними водами (сульфідними, хлоридно-натрієвими), парафінотерапія. Велике значення має і дотримання режиму правильного харчування.