Що таке апарат Ілізарова?

У 1951 році було створено революційний винахід в травматології та ортопедії - апарат Ілізарова. Таким він є до теперішнього часу, жоден інший метод в кістковій травматології не отримав таке широке поширення, як винахід Гавриїла Абрамовича Ілізарова.

Апарат Ілізарова представлений двома металевими кільцями і двома парами спиць. Монтується пристосування до метафізарний відділу кістки за допомогою перехресних металевих спиць різного діаметру.

У п`ятдесятих роках двадцятого століття багато вчених намагалися створити прилад для чрескостного остеосинтезу, проте створений був тільки один - апарат Ілізарова. Ускладнення установки приладу зводилися до мінімуму, тому що даний апарат забезпечував якісну іммобілізацію пошкодженої кінцівки.

Забезпечуючи часткове функціонування травмованої ділянки (відновлюючи його опорну та інші функції), дана техніка дозволила задіяти в період лікування мускулатуру кінцівки, що не тільки прискорило процес реабілітації, а й викликало прискорення процесу зрощення уламків. Така особливість обумовлена тим, що при функціонуванні пошкодженої кінцівки поліпшується кровотік не тільки до її м`язових тканин, але й до кісткових утворень. Посилене кровопостачання кісткової мозолі сприяє якнайшвидшому зрощенню уламків і загоєнню тканин.

Відмінною рисою апарату Ілізарова є його багатоплановість і універсальність. Завдяки модифікаціям і різним додатковим пристосуванням дана техніка остеосинтезу знайшла широке застосування в сучасній медичній практиці.

Забезпечуючи якісну фіксацію пошкодженої кінцівки, апарат Ілізарова дозволяє створити мінімальний (змінний) діастаз уламків і тканин для стимуляції росту тканин. Така особливість дозволила застосовувати його не тільки з метою лікування переломів, але і для відновлення інших анатомічних порушень (найчастіше при різній довжині кінцівок).

Колосальна праця Ілізарова та цілого колективу вчених і лікарів, які працювали над створенням апарату, втілився в чудовому винаході, що не має аналогів до теперішнього часу. Дане пристосування найбільш часто сьогодні використовує такий розділ медицини, як «травматологія». Апарат Ілізарова увібрав в себе все найкраще, що могло бути використано в остеосинтезе.

Сьогодні це пристосування отримало деякі модифікації. Так, проведені рядом вчених дослідження показали, що фіксують характеристики апарату в першу чергу обумовлені спицями, і визначаються не тільки їх жорсткістю (діаметром і силою натягу на опорні кільця), але і кутом ПЕРЕКРЕСТОВ. І найбільша жорсткість спостерігається при ПЕРЕКРЕСТОВ спиць під кутом дев`яносто градусів. Крім того, для зменшення травмування кісткової тканини метафізів (при пропущенні спиць) були створені різні вістря (тригранні і у формі списа). З метою збільшення можливого навантаження на апарат Ілізарова в місцях безпосереднього проходження спиць через кісткову тканину були створені особливі майданчики, які збільшують опорну поверхню пристосування. Такі уперті майданчика в основі своїй розташовуються в центральній частині спиць. Роль наполегливих майданчиків можуть виконувати всілякі вигини спиці, напайки на неї і уплощенія останніх.

Сучасні дослідження дозволили створити спиці з особливим покриттям-напиленням, яке стимулює синтетичну активність кісткової тканини.

На сьогоднішній момент апарат Ілізарова є ідеальним засобом для репозиції кісткових уламків і, мабуть, єдиним у своєму роді пристосуванням для чрескожного остеосинтезу.