Препарат 'Діувер'. Інструкція по застосуванню лікарського засобу

Препарат «Діувер» (інструкція із застосування якого містить інформацію щодо основних напрямів дії лікарського засобу) сьогодні досить часто використовується як хворими самостійно, так і призначається лікарями.

Діючою речовиною медикаменту є торасемід (аналог фуросеміду).

У якому випадку призначається препарат «Діувер»?

Інструкція по застосуванню говорить про наступні показання до призначення даного лікарського засобу: наявність набрякла синдрому будь-якої етіології (включаючи генез ХСН, а так само патології легень, печінки і нирок). Ефективність лікарського засобу в усуненні набряків доведена проведеними дослідженнями. Крім того, при артеріальній гіпертензії також показано застосування препарату «Діувер». Таблетки швидко засвоюються в ШКТ, і вже через півгодини після їх прийому починає розвиватися очікуваний ефект.

Список протипоказань до вживання даного лікарського засобу наступний:

• алергія на препарати сульфаніламідного ряду;
• ниркова недостатність, анурія;
• гіпокаліємія, а також гіпонатріемія;
• печінкова кома;
• гіповолемія;
• порушення у виведенні сечі (патологія сечівника, аденома та інші) ;
• інтоксикація глікозідамі;
• гломерулонефрит в гострій формі;
• патології з боку серцево-судинної системи (кардіоміопатія в гіпертрофічною формою, мітральний і аортальний стенози у фазі декомпенсації) ;
• підвищений вміст уратів в сечо
• непереносимість лактози.

Варто також відзначити, що препарат «Діувер» (інструкція із застосування ліків обов`язкове для вивчення) не рекомендовано призначати особам до вісімнадцяти років і жінкам у період вагітності та лактації.

Як ви встигли помітити, лікарський засіб містить величезну кількість протипоказань, однак це не применшує його ефективності щодо усунення набряків різної етіології.

Існує також цілий перелік побічних ефектів, які можуть розвинутися при застосуванні препарату «Діувер». Інструкція по застосуванню докладно описує кожен з них. Найбільш важливі: падіння артеріального тиску, колапс, ортостатичнагіпотензія, аритмія, олігурія, гематурія, порушення слуху (частіше оборотне) і різні шкірні прояви (кропив`янка, свербіж). Така кількість різних побічних дій вимагає обов`язкового контролю за станом хворого після призначення кошти. Однак побічні ефекти розвиваються вкрай рідко (особливо важкі форми), в основному прояв таких реакцій зводиться до типових (головний біль, біль в епігастрії, а також різні шкірні прояви алергічного генезу).

Дозування призначає лікуючий лікар, розписана вона також і в інструкції до препарату «Діувер». Опис режимів дозування визначається безпосередньою причиною, що призвела до необхідності вживати лікарський засіб.

Починається прийом медикаменту з однієї таблетки на день (5 мг препарату) і далі дозування збільшується до досягнення необхідного ефекту. Доза препарату може бути збільшена до 20 мг (а в деяких випадках і 40 мг) в день. При артеріальній гіпертензії початкова доза препарату становить 2,5 міліграма один раз в день. У випадку, коли цього дозування препарату недостатньо, можна збільшити дозу до п`яти міліграмів.

Таким чином, лікарський засіб «Діувер» в даний час активно призначається за наявності у пацієнта набряків (проблем з водним балансом в організмі). Численні протипоказання не є стримуючим фактором при призначенні фармацевтичного препарату, а лише викликають необхідність консультації з фахівцем (самолікування неприпустимо) та медичного контролю в процесі лікування.