Ревматоїдний фактор

Імунітет є нашою захисною силою при контакті з різними інфекціями. Але сьогодні нерідкі випадки, коли імунітет стає не "союзником», а «ворогом». Так звані аутоімунні захворювання викликаються нашої власної імунною системою, в якій стався збій. Одним з таких захворювань є ревматоїдний артрит

Найбільш значущим діагностичним тестом є визначення ревматоїдного фактора.

Що це таке?

Ревматоїдний фактор представлений антитілами до власних антитіл організму людини. Однак варто звернути увагу, що даний показник вказує не тільки на наявність ревматоїдного артриту, але може свідчити і про синдром Шегрена, дерматомиозите, склеродермії і ВКВ. Крім того, при деяких хворобах крові також може виявлятися ревматоїдний фактор. Часто даний показник визначається і при інфекційних захворюваннях: туберкульоз, сифіліс, ендокардит, гепатит, інфекційний мононуклеоз, малярія.

На допомогу лікарям - кількісне визначення даного показника, адже значення його при ревматоїдному артриті в рази вище. Грамотні фахівці знають, що на підставі одного цього діагностичного методу виставити діагноз практично неможливо, і при обліку результатів у першу чергу звертають увагу на клінічну картину. Однак і в цьому випадку для підтвердження правильності виставленого діагнозу може знадобитися проведення додаткових діагностичних тестів.

Коли ж показано проведення діагностичної процедури?

Аналіз на ревматоїдний фактор призначають:

- при наявності підтвердженого (для встановлення активності процесу) або необхідності первинного визначення діагнозу «ревматоїдний артрит» -

- за інших захворюваннях аутоімунного характеру-

- при наявності хронічних запальних процесів в організмі людини.

У здорових людей також виявляється ревматоїдний фактор, норма якого - не більше 10 Од / мл. Перевищення даного значення може вказувати на можливість розвитку захворювання у пацієнта в недалекому майбутньому.

У той же час даний аналіз не можна назвати достовірним і діагностично значущим, так як ревматоїдний фактор підвищений, може бути і за відсутності будь-яких патологічних змін, і навпаки - часто, при підтвердженому діагнозі і наявності ревматоїдного артриту, показник може залишатися в межах норми і не змінюватися.

Для визначення ревматоїдного фактора проводиться забір крові вранці натщесерце. Сироватка крові крапельно поміщається в осередку тестового набору (останній являє собою різні антитіла, закріплені на частинках латексу). При наявності аглютинації (склеювання часток) говорять про позитивну реакцію. Залежно від того, з сироваткою якого розведення відбувається реакція антитіл, підраховують і рівень ревматоїдного фактора в крові.

Сьогодні ревматоїдний фактор визначається не тільки з метою діагностики артриту аутоімунного генезу, а й для виявлення інших порушень з боку імунної системи. При визначенні підвищеного значення ревматоїдного фактора лікарі рекомендують почати проводити первинну профілактику захворювання (відмова від шкідливих звичок, зниження навантаження на імунну систему, захист від переохолоджень).

Таким чином, ревматоїдний фактор використовується сьогодні не тільки для визначення ревматоїдного артриту, а й інших аутоімунних та інфекційних захворювань. Говорити про високу вірогідність методу діагностики можна, однак, найчастіше саме отримані з його допомогою дані дозволяють визначитися з діагнозом. Останнє забезпечує якнайшвидше призначення найбільш ефективної схеми лікування. Такий підхід до діагностики, профілактики та лікування аутоімунних порушень дозволяє на початкових етапах хвороби зупинити патологічний процес.