Ацетіловая кислота

Це ліки, мабуть, найвідоміше у світі і є в аптечці кожного будинку. Ацетіловая кислота, іменована ще аспірином, в Європі з`явилася в XVIII столітті. Але не в тому вигляді, в якому ми її бачимо сьогодні.

Це була кора дерева, доставлена з Перу, якій індіанці лікували на батьківщині лихоманку. Індіанське назва "кіна-кіна" було, по всій видимості, важко вимовним для жителя Європи, і "кіна-кіна" перейменувалася в "хіну". Кору розтирали в порошок і застосовували при лихоманці. Вартість ліки була неймовірно висока, тому йому стали шукати замінник.

У 1850-му саліцилова кислота була виділена з верби (до речі, верба по-латині - "salix"). Але й це ліки залишалося занадто дорогим. Знову почали шукати заміну. Виявилося, що кислота міститься в ще одному чагарнику - спіреї. І в кількості, набагато більшому, ніж в вербі. Але виділене речовина занадто дратувало слизову і для вживання всередину не особливо годилося. Історія замовчує, кому прийшла в голову думка приєднати до отриманого речовині ацетіловий (оцтовий) радикал. У назву "Аспірин" лягла перша літера слова "ацетил" і корінь назви дерева "-спір-". Промислове виробництво аспірину з фенолу почалося в 1893-му.

Жодні ліки не може зрівнятися з аспірином за обсягами випуску: тільки в США його випускають близько 12 тис. Тонн на рік! В наших аптеках аспірин відомий як ацетилсаліцилова кислота, але препарат різними фірмами випускається ще під 60-ма найменуваннями.

Спочатку ацетіловая кислота застосовувалася тільки для зниження температури.

Довгі пошуки болезаспокійливих, нестероїдних протизапальних і жарознижуючих засобів з придушенням синтезу простагландинів повернули науку до аспірину. Ацетіловая кислота, як і нові препарати ("Бутадион", "Ібупрофен", "Індометацин", "Кетопрофен", "Ортофен", "Піроксикам", Ніфлумовая кислота та ін., Володіє цими якостями. Аспірин тут виявився не кращим з перерахованих, зате жодні ліки не зрівняється з ним в універсальності. Для посилення болезаспокійливого ефекту вирішили створити комбіновані препарати, де основою залишиться все той же аспірин: "асфен", "Аскофен", "Кофеціл", "Цитрамон", "Седалгін" (більш активний ).

Ацетіловой кислоті було негласно дано ще одну назву - оцтова кислота. Властивості її не обмежуються зняттям болю і зниженням температури. У невеликих дозах вона здатна розріджувати кров. Так вважалося до недавнього часу. Однак медичні світила після останніх досліджень засумнівалися: чи так нешкідливий аспірин в дійсності? Він розріджує кров, але одночасно блокує і видалення шлаків (продуктів життєдіяльності) з нашого тіла. Нестероїдні препарати ("Анальгін", "Ібупрофен", "Парацетамол", "Аспірин" та ін.) Розширюють виносять артеріол нирок, знижуючи в підсумку кількість утвореної сечі. З`являється надлишок рідини, який організм змушений видаляти, тому він включає посилену, "аварійну" роботу потових залоз, "виносячи" з рідиною і тепло. Отримуємо той самий ефект, заради якого і приймається нами аспірин. Про проблему не з заговорили б, якщо б тільки потові залози могли виводити ту ж кількість шлаків, що і нирки. Але при потогінному ефекті значна частина шлаків все-таки залишається в нас, що веде з часом до поразки органів внутрішніх. Однак не варто приписувати цей негатив тільки аспірину. Подібним чином будуть діяти і звична нам липа, і "малинка-калинка" та інші "бабусині" рецепти. Суть тут у посиленій роботі потогінних залоз і наступному результаті.

Перефразуємо велику фразу: володіє інформацією володіє здоров`ям. Ацетіловая кислота, від чого б ви її не застосовували (жарознижуюче, болезаспокійливе або "всі разом"), повинна застосовуватися з великою обережністю і тільки за порадою терапевта.