Гіпервентиляція легенів, її симптоми

Часто стрес призводить до того, що людина починає дихати дуже глибоко або поверхнево. Це тимчасове явище, яке досить швидко може пройти самостійно або за допомогою спеціальних методик. Проте симптоми хвороби легенів іноді теж проявляються таким чином. У цьому випадку встановити діагноз можна, тільки попередньо обстеживши хворого.

Гіпервентиляція легенів і її прояви

Приступ гіпервентиляції виникає як наслідок підвищеної вентиляції легенів, яка з`являється при учащении та посиленні дихання. З легких при цьому виділяється велика кількість вуглекислого газу, що призводить до його зменшення в крові (гіпокапнія). Падає кислотність крові, і вона стає більш лужною. Кисень перестає надходити в тканини, що викликає кисневе голодування (Або гіпоксію).

Гіпервентиляція легенів буває тимчасовою і хронічною.

Причинами тимчасової гіпервентиляції найчастіше є стрес, переляк, напад панічної атаки, різні неврози. Адреналін («гормон стресу»), який виділяється в кров, викликає почастішання дихання. Аналогічний стан з`являється при нестачі кисню (високо в горах), а також внаслідок прийому деяких ліків, збудливих в головному мозку дихальний центр (препарат "Цититон", всілякі психостимулятори типу кофеїну), при інфекційних захворюваннях, високій температурі, кровотечах і так далі. Тривалість нападу зазвичай становить від півгодини до кілька годин (рідко).

Хронічна гіпервентиляція легенів - наслідок захворювання, що супроводжується органічним ураженням головного мозку (травма, пухлина). Її може провокувати серцевий напад при ішемії, артеріальна гіпертензія, захворювання легенів. При токсикозах у вагітних жінок, а також у хворих з нирковою недостатністю, коли в крові нагромаджуються різні токсичні речовини, напад гіпервентиляції виникає теж досить часто.

Факторами для розвитку нападу є різні хвороби головного мозку і нервової системи, а також віковий фактор - найчастіше гіпервентиляція легенів виникають в дитячому віці (до 12 років), при гормональному дозріванні у підлітків і у людей похилого віку.

Ознаки гіпервентиляції

Синдром гіпервентиляції легень супроводжується частим поверхневим або, навпаки, глибоким диханням, наростаючим занепокоєнням, страхом, сухістю в роті, сильним серцебиттям, порушенням зору, парестезіями («мурашками» по шкірі, болем у кінчиках пальців). При тривалому і інтенсивному нападі спостерігається зниження нормальної розумової працездатності, порушення орієнтації, запаморочення, нерідко - непритомний стан. Виникаючі при нападах гіпервентиляції зрушення в біохімічному дослідженні крові іноді впливають на певні нервові структури, збуджуючи їх, що може призвести до судом.

При значному зниженні концентрації в крові вуглекислого газу вірогідне зниження артеріального тиску, звуження просвіту кровоносних судин в головному мозку і перерозподіл кровотоку. Ці фактори погіршують кровопостачання головного мозку і серця.

Допомога лікаря

Під час відвідування медзакладу лікар зможе провести ретельне обстеження, оцінити, як людина дихає. Якщо виявиться, що частота дихання недостатньо висока, лікар може показати, як треба правильно дихати.

При підозрі на гіпервентиляцію легких проводяться такі дослідження: електрокардіограма, рентгенограма грудної клітки, дослідження крові на вміст у ній вуглекислого газу і кисню, комп`ютерна томографія грудної клітки, аналіз вентиляції та кровопостачання легенів.